Як синдром самозванця заважає нам знайти роботу мрії та що з цим робити?

Як синдром самозванця не дає нам реалізуватися та як його знешкодити, щоб знайти роботу мрії? Розповідає генеральна директорка видавництва Vivat Юлія Орлова, міксуючи власний досвід із порадами й цитатами з книжки «Синдром самозванця. Як прожити неймовірне життя, на яке ви заслуговуєте».

Як синдром самозванця «вбиває» нашу самореалізацію

Синдром самозванця — це знецінення своїх успіхів та досягнень. Людині здається, що вона недостатньо обізнана та працелюбна, а результати її роботи перебільшені й нетривкі. У неї виникають хибні установки на кшталт:

• треба задовольнятися тим, що є, і не претендувати на більше («За кого я себе маю? У мене не вистачить знань та умінь, щоб із цим впоратися»);
• не варто проявляти ініціативу («Нічого не вийде, я просто намагаюся себе надурити»);
• не можна звільнятися з роботи надто швидко, бо тебе вважатимуть поганим фахівцем/фахівчинею з низьким рівнем стресостійкості («Я вже чую, що мій чоловік / дружина / мати / сестра / друзі про це скажуть»);
• робота має бути важкою, стресовою та виснажливою, «тому її й називають трудом» («Я не знаю, до чого в мене пристрасть — навіть не уявляю, чим іще я могла б займатися?»).

Людина з синдромом самозванця боїться відступати чи припускатися помилок. Займає пасивну позицію спостерігача, бо «однаково не може вплинути на ситуацію». Уникає дискусій, творчого підходу до роботи, варіативності, «адже не можна бути одночасно і ювеліркою, і маркетологинею, і вогнеметницею». Відтак людина створює для себе певні рамки, які її обмежують. Наприклад, у пошуках роботи заважають наступні переконання.

• «Щоб змінити професію, мені потрібен новий диплом». (Неправда.)
• «Щоб знання мали цінність, вони повинні коштувати багато грошей». (Неправда.)
• «Компетентність здобувається на заняттях, а не на практиці». (Неправда.)
• «Моє майбутнє визначається моїм резюме» (Оце точно неправда.)

Як видавчиня, скажу, що мати диплом і класне резюме не буде зайвим, але саме вміння генерувати ідеї та «продавати» себе — ось два ключі до успіху в сучасному світі. Синдром самозванця забирає у вас ці ключі, принагідно знижуючи вашу конкурентоспроможність. 

Як шукати роботу мрії з синдромом самозванця

Якщо ви постійно думаєте, що не знайдете іншу роботу, що треба пройти 147-й онлайн-курс, щоб точно стати фахівцем, або що не можна хотіти всього, — ймовірно, у вас синдром самозванця. Відтак маю для вас кілька порад, які допоможуть взяти своє життя під контроль і знайти бажану роботу. 

Не бійтеся відступати, це нормально

Усі ми прагнемо з першого разу виконати завдання ідеально, тобто успішно. Нас навчили, що відступати означає проявляти слабкодухість, некомпетентність, ненадійність. Однак насправді відступати означає не марнувати свій час на те, що не приносить результату та задоволення. 

«Стань мисткинею відступання — адже це означатиме, що ти стала мисткинею починання. Не бійся не закінчити. Не переймайся, що тебе не матимуть за “віддану” чи “надійну”, за “невідступну” чи за “добру дівчинку”, що “йде до кінця”». Не можна задовольнятися тим, що є, потрібно претендувати на більше.

Пам’ятайте: рішення є завжди

Що як ваша робота щоденно шарпає вам нерви, стосунки з колегами паскудні, зарплатня низька, але ви не звільняєтеся (не відступаєте), бо у вас немає фінансової подушки / ви ще не знайшли свою пристрасть / сумніваєтеся у своєму професіоналізмі? Але ж «ніколи не буде такої ситуації, щоб ти “кинула” роботу, а потім не змогла знайти іншої, щоб вижити. Є різні вакансії, а якщо немає — можеш створити свою власну. Припини думати про те, що “втрачаєш”, і почни міркувати про те, що дістаєш». 

Немає нічого поганого в тому, що наше життя чи рішення не бездоганні. Людина розумна здатна все залагодити. Спробуйте по-іншому підійти до пошуку роботи: наприклад, як пропонує книжка «Синдром самозванця. Як прожити неймовірне життя, на яке ви заслуговуєте».  

Старий спосіб знайти роботу

1. Написати резюме.
2. Стукати в нескінченні двері й просити взяти тебе на роботу.
3. Рекламувати себе як «всебічно розвиненого» та «гнучкого».
4. Сподіватися, що тебе виберуть як одне тістечко серед багатьох.

Новий спосіб знайти роботу

1. Узяти себе.
2. Вийти в люди, розповісти про свою родзинку та почати робити ту роботу, яку хочеш (це твоє нове резюме).
3. Стати відомим завдяки тій родзинці.
4. Почути, як інші стукають у твої двері.

Продавайте себе як блискучого фахівця, бо це ви і є

Уявімо, що ви скористалися новим способом пошуку роботи та вийшли в люди. Чудово! Тепер потрібно наполягати на тому, які ви блискучі, обізнані й працелюбні (бувай, синдром самозванця!).

«Ніхто нізащо не купить навіть якоїсь там ідеї, якщо її творчиня сама не впевнена в тому, що створила». Перетворюйте власну роботу на значущу подію, беріть на себе відповідальність і місію зацікавити людей, яких ви хочете зацікавити. Не чекайте, поки хтось прийде і скаже, як вам правильно діяти, натомість говоріть першими: «Ось як я можу допомогти», «Моя ідея класна, тому що…». 

Ніколи ні на що не погоджуйтеся одразу 

Навіть якщо вам запропонували два мільярди доларів, службову автівку з водієм і чотири вихідні на тиждень, дайте собі час на роздуми. Коли ми отримуємо бажане або дуже вигідну пропозицію, нас переповнюють емоції. Відтак ми можемо пропустити щось важливе (наприклад, текст мілким шрифтом), не поставити уточнювальне запитання чи потрапити під вплив синдрому самозванця, який нашіптує: «Погоджуйся, поки роботодавець не зрозумів, що ти не та / не той, за кого себе видаєш» або «Такий шанс випадає раз у житті». Краще казати: «Чудово, дозвольте мені зважити всі за та проти, тоді повернемося до цієї розмови». 

Навчіться бути для себе мамою

Інколи ми забагато працюємо, бо думаємо, що лише виснажлива робота робить нас цілісними й потрібними. Але ми здатні та заслуговуємо на більше, ніж просимо й отримуємо, бо синдром самозванця ніколи не дрімає. «Синдром самозванця — це такий маленький брехунець, який покликаний вас убезпечити, але натомість позбавляє вас сили». Тому раджу вам стати мамою для самих себе: вчасно і збалансовано харчуватися, носити шапку, йти з нудної роботи, не працювати на людей, які вас знецінюють. І не боятися змін, бо зміни — це страшно, але завжди добре, навіть якщо спочатку вам так не здається. 

Читайте також про інші психологічні феномени

Провина вцілілого: чому ми її відчуваємо та як з цим впоратися

Комплекс відмінника: коли прагнення бути найкращим заважає жити

Чому некомпетентні люди настільки самовпевнені: ефект Даннінга-Крюгера