6 неочевидних причин, чому вас не беруть на роботу

Здавалося б, зараз повернувся «ринок кандидата» — лише надішліть резюме і, вважайте, запрошення на інтерв’ю у вас у кишені. Особливо якщо вакансія начебто з вас написана. Але не все так просто. Виявляється, існує чимало неочевидних причин, через які не тільки на роботу не візьмуть, але навіть на співбесіду не запросять. Про них розповідає HR-експертка та кар’єрна консультантка Тетяна Пашкіна.

Почну з кумедної історії. Моя особиста пошта починається з tatka_60. Створювала я її в ніжному віці і без особливих роздумів. Оскільки на сервері ім’я tatka було зайняте, я додала номер будинку, в якому тоді проживала. А що зазвичай пишуть усі нормальні люди після літер? Правильно, дату народження! Тільки потім, коли вже сама стала рекрутеркою, я зрозуміла, чому на інтерв’ю мене не поспішали запрошувати. Хоча насправді дата мого народження на 12 років відрізняється від адреси 🙂 Ось так мене підвело нешаблонне мислення. Втім, іноді й нешаблонного не потрібне. Спрацьовують найбанальніші стереотипи.

Наприклад, роботодавець має деякі вподобання або упередження, хоча в описі вакансії про них нічого не сказано. З популярного — роботодавець замовчує, що не робить офферів людям, які старші за 40 років, багатодітним мамам, кандидатам, які мають судимість, представникам інших національностей тощо. Що ще може стати перешкодою на вашому шляху до співбесіди та роботи?

1. Невідповідне прізвище

Іноді рекрутерам здається недоречним розглядати кандидатів із непідхожими іменами та прізвищами — від важковимовних до логічно невідповідних. Щось на кшталт найму на роботу в бухгалтерію хлопця з промовистим прізвищем Погибель або в ревізори кандидата на прізвище Шахрай. Безглуздість, але трапляється.

2. Запит на конкретний типаж

З варіантів, які трапляються рідше, — коли внутрішній замовник дає рекрутеру заявку, яку не те що на сайт виставляти — читати соромно.

Наприклад, знов-таки з власного досвіду, одна з моїх керівниць хотіла собі в помічниці неодмінно рудоволосу Ганну, Водолія за гороскопом. Уявіть, як би це мало звучати у вакансії без втрати здорового глузду? Та ніяк. Тому вакансію я написала «розлогіше», а далі фільтрувала кандидатів за побажаннями керівниці. Що й казати: фото в резюме та повна дата народження для таких заявок — просто манна небесна! До речі, Ганна знайшлася і, на відміну від попередниць, з начальницею спрацювалася. Тож, мабуть, керівниця щось про себе знала 🙂

3. Занадто розмитий запит

Протилежний приклад — керівник, за яким рекрутеру потрібно ганятися мисливською собакою, щоб отримати хоч крихту інформації про потрібного кандидата. З різних причин є керівники, які не вміють або не бажають заповнювати заявки або розмовляти з менеджером з підбору кадрів. Деякі загрузли в операційній діяльності, комусь шкода часу, адже все й так очевидно, хтось упевнений, що до функціонала ейчара входить читання думок на відстані… Факт у тому, що заявка нагадує запис у твіттері і доводиться здогадуватися, що замовник мав на увазі під словами «працьовитість» чи «відповідальність».

Іноді доходить до анекдотичного — ось звільнився, наприклад, Дмитро. І заявка керівника складається з однієї фрази: «Не гірший, ніж Дмитро!». А ось чим «не гірший», залишається здогадуватися. Добре, якщо ви давно працюєте в компанії й чудово знаєте і замовника, і Дмитра. А якщо ні? Тоді на сайт вирушає «середньостатистична вакансія», інколи скомпільована із собі подібних. А ви навіть не здогадуєтеся, що вами калібрують заявку — вірніше, намагаються здогадатися, чим був такий хороший славнозвісний Дмитро і як його таланти перекласти мовою опису вакансії.

4. Упереджене ставлення

Ще один варіант з моїх «улюблених» — узагальнення та шаблони сприйняття. Це коли поодинокий минулий досвід генералізується на всіх блондинок (ну, самі розумієте про рівень інтелекту) або рудих (сюди приплітають стервезність), усіх «старих дів» або брюнетів-бабників, Вадимів-нелюдів, кандидатів з досвідом роботи на держслужбі, тих,  хто приїхав з провінції або, навпаки, «столичних штучок» тощо.

Тому якщо ви блондинка і подаєтеся до такої організації на вакансію бізнес-аналітика, вам буде складно довести, що вхідний тест на рівень інтелекту заповнювали саме ви. А якщо ви — Вадим, то з подивом відчуватимете деяку незручність на початку зустрічі. Сюди відноситься й варіант, коли по фото ви нагадуєте когось. І ставлення до власників татуювань (давайте все ж таки розрізняти татуювання і наколки).

5. Суб’єктивне сприйняття

Також існує таке явище як «перенесення». Або примірювання усіх «на себе». «Він така жахлива людина, я б з ним не вжилася!», — обурювалася при мені одна далека знайома. І дивувалася тому, що ця «жахлива людина» не лише досі працює в компанії, а ще й у чудових стосунках із керівником та колегами по відділу.

Я не наважилася їй сказати, що, можливо, він «жахливий» тільки для неї, і переносити свій жах на решту колег непродуктивно. Однак, якщо такий рекрутер підбирає персонал виключно «під себе», зрозуміло, що кандидати, які особисто його не влаштовують, у компанію не потраплять — їх просто не відберуть.

6. Нестандартні переконання рекрутера

І насамкінець варіант, який передбачити вкрай складно — коли особистість замовника чи рекрутера настільки багатогранна та суперечлива, що про долю вашого резюме не варто й гадати. В одній із ейчарівських груп на фейсбуці одна дама обурювалася безграмотністю персоналу — від інженерів до вантажників. І на іронічне запитання — а навіщо грамотність вантажнику? — відповіла, що якщо людина неграмотна, отже в школі вчилася погано. А їм ліниві та нестаранні не потрібні. І взагалі, у них і вантажники, і прибиральниці усі з вищою освітою.

Залишимо осторонь питання, наскільки знання правил граматики впливає на якість прибирання і чи роботодавець готовий терпляче чекати вантажників з дипломом. Думаю, навряд чи в описі вакансії вантажника грамотність чи диплом вишу вказані як обов’язкова вимога. Та відсутність їх означає… правильно, промовисте мовчання роботодавця у відповідь на надіслане резюме.

Таким чином, у наш час автоматизації та диджиталізації горезвісний людський фактор часто продовжує залишатися вирішальним. У нейромаркетингу про це написані солідні праці — емоції, як і раніше, «керують» логікою. А якщо ці емоції ще й мають характер неформальний, суб’єктивний і навіть «неписаний», вам буде дуже складно зрозуміти, чому ваше резюме, яке ідеально підходить під вакансію, залишається без відповіді. Або чому після зустрічі, що відбулася у «теплій дружній атмосфері», пропозицію про роботу роблять іншому кандидату.

Такі реалії — є необ’єктивні причини, з яких вас не візьмуть на роботу. А отже, не варто після кожної невдачі думати, що з вами щось не так. «Не так» може бути з роботодавцем чи рекрутером.

Читайте також

Як не опустити руки після сотні розісланих резюме: 6 порад від експертів

Чому вас не беруть на роботу у 20, 30 та 40 років і що з цим робити

Чек-лист: 7 речей, які варто перевірити перед відправкою резюме