Від написання заявки до втілення проєкту: чи є місце креативу у роботі фандрейзера?

Продовжуємо знайомство з професією фандрейзера. Разом з експертками «Інтерньюз-Україна» — однієї з найбільших медійних ГО в Україні — досліджуємо, наскільки креативна ця робота та якими ще навичками та знаннями має володіти такий фахівець.

Громадська організація «Інтерньюз-Україна» втілює проєкти з підтримки медіа, стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки з 1996 року. Її фандрейзингова команда співпрацює з міжнародними донорами та партнерами: USAID, Представництвом ЄС в Україні, Міжнародним фондом «Відродження», Радою Європи, структурами ООН в Україні, GIZ, Deloitte, посольствами країн-членів ЄС і багатьма іншими. Фандрейзер готує проєктні пропозиції та об’єднує команди з інших відділів, щоб разом створити новаторські ідеї та успішні рішення.

Як народжуються успішні ідеї: важливі навички для фандрейзера

Щоб зацікавити своїм проєктом потенційного донора та написати виграшну заявку, фандрейзер має запропонувати справді оригінальну креативну ідею. А отже вміння виходити за рамки стереотипного мислення та широкий кругозір є важливими навичками для такого спеціаліста.

Читайте також: Як пітчити ідеї, щоб у них вірили колеги, керівники, клієнти та інвестори

«Щоб вигадати оригінальну ідею проєкту, фандрейзер має цікавитися різними темами, стежити за подіями у світі, моніторити різні кампанії та креативні конкурси. Щодня він аналізує багато інформації, переглядає актуальні грантові й тендерні конкурси, шукає можливості, потенційно цікаві для організації, та готує проєктні пропозиції», — розповідає очільниця фандрейзингового відділу «Інтерньюз-Україна» Ілона Корейба.

Увесь час генерувати ідеї складно. Та й сама собою креативна ідея може не спрацювати: її потрібно вміло «вплести» в концепцію проєкту. Тому фандрейзеру важливо мати хороші комунікаційні навички, уміти проаналізувати тематику грантового конкурсу й зібрати на брейншторм потрібних колег: аналітиків, комунікаційників, програмних менеджерів. А потім оформити та представити спільні рішення так, щоб вони зацікавили донора, допомогли виграти заявку та втілити змінотворчий проєкт. Також фандрейзер спільно з фінансовим відділом створює бюджетні пропозиції для майбутніх проєктів.

Фандрейзер має чітко розуміти стратегічні цілі своєї організації. Це допомагає обрати релевантні грантові можливості й підкреслити відповідний досвід під час написання заявки. Цей підхід показує донору конкурентні переваги організації та її спроможність виконати необхідні завдання.

Також фандрейзеру важливо розвивати аналітичні навички. Адже щоб розробити якісну пропозицію проєкту, потрібно заглиблюватися у нові сфери та швидко в них орієнтуватися. Так, для спростування російської історичної пропаганди експерти «Інтерньюз-Україна» дослідили понад 850 тисяч постів у соцмережах. Потім запитали думку українських істориків — Ярослава Грицака й учасників проєкту «LікБез. Історичний фронт». Усе це ввійшло у книгу «Ре-візія історії: російська історична пропаганда та Україна».

Бути креативним, готуючи заявки в донорських проєктах, — це вміти поєднувати інформацію та знання з різних сфер.

Креативні проєкти команди «Інтерньюз-Україна»

2019 року команда «Інтерньюз-Україна» вирішила передати непростий досвід вимушених переселенців через інтерактивне мистецтво. Так виникла інсталяція «Вмісти життя у валізу». Її мета — сприяти подоланню стереотипів та упереджень щодо внутрішньо переміщених осіб. Для реалізації ідеї команда проєкту обладнала дві інтерактивні кімнати у звичайній квартирі. У першій потрібно було за 15 хвилин зібрати речі за наданим списком — ті, що зазвичай брали з собою переселенці, коли покидали власні домівки. У другій — переглянути 360°-відео у VR-окулярах, яке максимально реалістично передає шлях переселенця від контрольно-пропускного пункту до орендованої квартири.

«Такі формати допомагають достукатися до різних цільових аудиторій і зацікавити їх гострими соціальними проблемами, — розповідає креативна директорка «Інтерньюз-Україна» Діана Іщенко. — Комунікація мовою емоцій і мистецтва пробудила емпатію в людей, які ніколи не мали досвіду вимушеного переселення».

В іншому проєкті привернути увагу до незаконного утримання українських політв’язнів у російських тюрмах вирішили за допомогою ІТ-технологій. Мобільний застосунок #PrisonersVoice, презентований восени 2020 року, розповідав історії трьох колишніх бранців Кремля: Олега Сенцова, Володимира Балуха й Олександра Кольченка. Доповнена реальність створювала ефект присутності й вела користувачів шляхом від затримання, ув’язнення в колонії до повернення в Україну. Проєкт став одним із 15 найкращих ініціатив, які підтримав Український культурний фонд у 2020-му, а VR-відео #PrisonersVoice здобуло нагороду Кельнського фестивалю короткометражних фільмів (2021).

«Ми працюємо з тематикою соціальних змін, комунікуємо реформи, протидіємо домашньому насильству. Погодьтеся, це не ті теми, які люди знічев’я загуглять на дозвіллі. Тому щоб вийти на широкий загал, нам і потрібні ці креативні ідеї: вони роблять складні теми зрозумілими й захопливо їх презентують. У свій вихідний ви навряд чи будете перейматися темою дезінформації. А от якщо у ваше місто приїде інтерактивна інсталяція «Пропагандаріум», яку можна відвідати всією родиною, ви дізнаєтеся про медіаграмотність ненав’язливо й цікаво», — ділиться Діана Іщенко.

Отже, щоб стати фандрейзером в «Інтерньюз-Україна», потрібно мати високий рівень англійської, аналітичний склад мислення, вміти обробляти багато інформації та дотримуватися жорстких дедлайнів. Досвід співпраці з міжнародними партнерами й організаціями може бути корисним, але не обов’язковим.

Якщо вам цікаво розвиватися в цій сфері, відгукуйтеся на вакансію від ГО «Інтерньюз-Україна»

Читайте також

Як залучити донорів на ціннісний проєкт: покроковий алгоритм

Гранти на бізнес, допомога з роботою та нетворкінг: 15 безплатних можливостей для жінок

Як залишатися креативним в умовах стресу: 5 небанальних порад