Чому ми хвилюємось перед співбесідою і як цього уникнути

Ми вже не раз розповідали, що якісна підготовка — це запорука успішного інтерв’ю. Але варто не лише вивчити інформацію про компанію та відрепетирувати самопрезентацію, а й налаштуватися психологічно.

Як підготуватися до співбесіди, щоб уникнути хвилювання, розгубленості та відчуття стресу, розповідає психотерапевтка та психологиня Ольга Іванюк-Долженко.

Думаю, багатьом знайома ситуація, коли ніби й заздалегідь підготувався до співбесіди, але безпосередньо на інтерв’ю починаєш нервувати, йорзати, плутатись у відповідях і геть втрачати впевненість у собі. 

Щоб цього не трапилося в майбутньому, давайте поговоримо про те, як підготувати себе психологічно і які техніки допоможуть впоратись із хвилюванням під час самого інтерв’ю.

Причини хвилювання перед співбесідою

Причин для напруги може бути багато, зупинимось на основних.

Страх невизначеності

Насамперед зустріч із потенційним роботодавцем — це невідома сліпа зона, а невідомість нас дуже лякає і змушує відчути, що ми втрачаємо контроль над ситуацією чи навіть над собою. Страх невизначеності особливо притаманний тривожним особистостям та людям із підвищеною чутливістю, у яких тривога може зашкалювати і не відпускати, допоки інтерв’ю не мине. 

Якщо це про вас, варто помітити в себе цей стан, зловити тривогу за хвіст, зізнатись, що ви хвилюєтесь, і проаналізувати свою реакцію.

Дуже важливо не ігнорувати чи витісняти свої переживання, а визнати й прожити їх.

Це допоможе крок за кроком долати своїх драконів, замість постійно бути їхнім заручником і витрачати ресурс на хвилювання. 

Неправильні установки

Як ви собі уявляєте співбесіду та чого від неї очікуєте? Для когось інтерв’ю — це шоу, де потрібно бути актором, для когось із травматичним досвідом — поєдинок не за роботу, а за життя, а для когось — розмірена гра в пінг-понг. І якщо ви налаштовані не на співбесіду, а на «допит», ви будете фокусуватися і помічати лише моменти, які підтверджують ваші очікування. 

Тож перед інтерв’ю приділіть час, щоб проаналізувати, чи немає у вас обмежень і установок, які зовсім не грають на руку, а навпаки вибивають вам землю з-під ніг.

Спробуйте просіяти свої побоювання крізь сито критичності й доцільності — це допоможе відновити вам рівновагу та впевненість в тому, що ви робите й говорите. 

Брак досвіду

Мова не лише про hard, а й про soft skills, а також про досвід проходження самих співбесід. Для сучасного роботодавця ваші м’які навички (емоційний інтелект, гнучкість, адаптивність, креативність, тайм-менеджмент, навички міжособистісного спілкування, лідерські якості тощо) важать не менше, ніж ваші безпосередні компетенції.

Рішення тут — працювати над власним розвитком і шліфувати «м’які» навички. Проходити тренінги / курси, переглядати TED Talks, читати потужні книжки, пробувати менторство — методів купа, обирайте, який вам відгукується і є дієвим саме для вас, а іноді для цього доводиться спробувати не один.

Отже, як підготуватися до співбесіди психологічно?

Насамперед — повірити в себе. Це не так просто, адже іноді ми потребуємо зовнішніх підтверджень, що робимо все правильно. Що ж, їх теж можна отримати 👇

Походіть по співбесідах та відшліфуйте свою поведінку на інтерв’ю 

Звісно, є кейси, коли людина з першого разу потрапила в компанію. Наприклад, мій перший досвід був саме такий. Але якби мені хтось порадив тоді походити по співбесідах, аби зрозуміти, що це і як відбувається, щоб помічати ще щось, окрім тривоги, — це було б дуже слушно. Отож, якщо маєте змогу, то використайте цей спосіб прокачати себе та свою самопрезентацію. Для початку оберіть менш цікаві для вас позиції, де ви легше зможете прийняти відмову як досвід. 

Програвання інтерв’ю вам у поміч 

Згадайте, як тренувались перед дзеркалом, перш ніж сказати щось важливе чи зізнатись у коханні — принцип той самий. Уявіть, що ви прийшли у компанію і маєте круто себе презентувати, майстерно й креативно відповісти на складні питання (їх можна знайти в мережі, запитати бувалих чи згенерувати самотужки). Така репетиція допомагає відшліфувати свою самопрезентацію, щоб менше нервувати на співбесіді. А ще ви можете попросити допомоги в друзів — послухати вас і дати фідбек.

Працюйте над своєю впевненістю

Щоб прокачати впевненість у собі на більш глибокому рівні, потрібно постійно працювати над собою — своєю самооцінкою та прийняттям себе.

Дбайте про власні кордони. Якщо ви постійно піддаєтесь критичним оцінкам оточуючих, то, зрештою, живете згідно з їхніми очікуваннями, а не власними. Вчіться казати «ні», поважайте кордони інших та просіть поваги до ваших. 

Не порівнюйте себе з іншими. Прагнення бути кимось іншим, а не собою притаманне людям із низькою самооцінкою. Знецінючи себе, свої особливості та вміння, впевненість у собі ви точно не розвинете.

Турбуйтеся про себе. Впевненість у собі залежить, зокрема, і від вашої фізичного та ментального здоров’я. Важко бути впевненим, якщо ви постійно почуваєтеся втомленим чи незадоволеним. Знайдіть час на турботу про тіло та свідомість — і рівень вашої впевненості та задоволення буде рости.

Піддавайте сумніву свого внутрішнього критика. Якщо ви буваєте до себе надто критичні, то, ймовірно, ваша впевненість у собі сильно страждає. Спробуйте помічати не лише недоліки й невдачі, а  й сильні сторони, досягнення, навіть дрібні радощі. Хваліть себе частіше і з часом відчуєте, як змінюватимуться барви вашого життя.

Складіть карту свої сильних сторін. У будь-якому форматі намалюйте карту себе — із сильними сторонами, досягненнями, усім, чим ви в собі задоволені. Зафіксуйте, пропишіть і проговоріть — це дуже важливо. Як казав Марк Твен: «Людина відчуває дискомфорт, якщо не має власного схвалення».

Іноді нам треба більше часу на прийняття себе та своєї власної сили. Можливо, вам в цьому допоможе психотерапія. 

Налаштовуйтесь на успіх. Наша впевненість міцніє, коли ми налаштовані на позитив. Тут важливо звірятися з реальністю та власними можливостями, щоб уникнути  розчарування. Якщо ви ставите перед собою захмарну ціль, спробуйте її переформатувати і почати з маленьких кроків. Кілька маленьких досягнень підсилять вашу впевненість, і на цій енергії ви вже будете готові до вищих вершин. 

Як впоратись із хвилюванням до та під час співбесіди: конкретні поради

Перед співбесідою

1. Підготуйте презентацію про себе на 3-5 хвилин 

Для початку спробуйте прописати свою самопрезентацію, а потім запишіть її і прослухайте. Як вона звучить, відгукується вам? Чи зрозуміла ваша риторика та структура розповіді? Ви також можете попрацювати зі своєю манерою спілкування і жестами, якщо запишете себе ще й на відео та проаналізуєте, як поводите себе в процесі.

2. Продумайте відповіді на можливі питання 

Наприклад, про ваші сильні та слабкі сторони, пріоритети. Або чому потрібно взяти в компанію саме вас. Пропишіть собі відповіді, щоб такі питання не заскочили вас зненацька і не порушили вашу рівновагу. Якщо це все ж трапилось, видихніть і дайте собі кілька секунд на обдумування — поспіх лише підсилить тривогу та неможливість зосередитись.

3. Підготуйтеся до розмови про зарплату

Це одне з питань, які викликають у кандидатів найбільшу стурбованість і хвилювання. Вміння оцінити та монетизувати свою компетентність і досвід — дуже важливе. Ви повинні чітко знати свою цінність як професіонала і вміти її обґрунтувати. Аргументацію, знову ж таки, можна практикувати з дзеркалом, котом чи другом. Проговорення вголос має тут велике значення.

Під час співбесіди

• Перед співбесідою подихайте кілька хвилин рівно, глибоко та з довшим видихом — це допоможе відновити рівновагу і знизити рівень адреналіну.

• Зберігати комфортну дистанцію зі співрозмовниками і обирайте зручне місце, звідки ви бачите всіх і водночас почуваєтесь в безпеці. Наприклад, якщо за вашою спиною — стіна, це викликає більший спокій, аніж двері.

• На інтерв’ю говоріть розважливо, не поспішайте, пам’ятайте про дихання та, якщо є змога — про водичку. Не соромтеся робити кількасекундні паузи перед відповіддю — це допоможе опанувати хвилювання.

• Звертайте увагу на свою позу й жестикуляцію. Розташуйтесь комфортно у кріслі, заземліть свої ноги, якщо помічаєте напруження в спині чи руках — відслідковуйте його і вчасно відпускайте. Іноді допомагає струсити себе наче від пилу перед самим початком зустрічі. Закриті пози зі схрещеними руками чи ногами можуть трактувати як неготовність відкриватись і йти на контакт. Спробуйте їх змінити — іноді зміна положення тіла запускає зміну емоційну. Тримайте візуальний контакт із співрозмовником, це додає відчуття розуміння.

• Використовуйте принципи активного слухання (перефразування, прояснення, емоційне приєднання, кивання головою). Ви також маєте змогу ставити питання про компанію, позицію, обов’язки та очікування, тим самим підкреслюючи свій інтерес та серйозні наміри.

• Посміхайтеся в слушних та доречних моментах, але краще приберіть з обличчя безперервну голлівудську посмішку без причини, це насторожує.

• Уникайте того, що викликає недовіру під час розмови:

— надмірна самовпевненість;
— відсутність інтересу до позиції та компанії;
— відсутність зорового контакту та прямих звернень;
— надмірна невпевненість у собі та нещирість;
— відсутність почуття гумору;
— категоричність та критичність;
— радикальність ідей та намірів;
— знецінення та скарги на попередніх роботодавців;
— постійні виправдання та перекладення відповідальності;
— нездатність приймати критику.

• Наприкінці  інтерв’ю обов’язково подякуйте за розмову і зробіть комплімент людині, офісу чи компанії загалом. Головне, щоб це було не улесливо та природно.

Якщо вам відмовили, спробуйте сприйняти відмову для себе як урок, проаналізувати та зробити висновки. Можливо, наступного разу ви зможете інакше вибудувати стратегію самопрезентації. Звісно, ви маєте право сумувати, ображатися чи відчувати несправедливість. Головне — не потонути в цих почуттях.

Пам’ятайте: незалежно від результату, цей досвід вам у скарбничку, він збагачує вас та розширює ваші можливості.

Читайте також

Навіщо і як писати follow-up лист після співбесіди

Співбесіда для двох: 7 причин ставити питання рекрутеру

Як не облажатися з резюме, супровідним листом і співбесідою