Що таке босинг і як діяти, коли не складаються відносини з керівництвом

Чимало людей стикаються з конфліктами на роботі, зокрема з керівництвом. Добре, якщо вони спричинені звичайним непорозумінням і їх вдається легко залагодити. Проте інколи стосунки з босом перетворюються на справжнє протистояння, і тоді мова може йти про босинг. Розібралися з експертками, що це за явище та що робити, якщо не складаються відносини із керівництвом. 

Що таке босинг

В робочому колективі, як і в будь-якому іншому, можуть бути поширені такі форми психологічного насильства як мобінг та булінг. У першому випадку людина зазнає регулярного цькування з боку групи, тобто своїх колег. Коли ж мова йде про негативну поведінку з боку лише однієї людини — це булінг. 

Босинг — різновид булінгу. Тут агресором виступає не просто інший працівник, а керівник, який проявляє негативну поведінку стосовно підлеглого чи підлеглих. Тобто, босинг — конфлікт вертикального характеру, який, що важливо, має систематичний характер, а не є разовим випадком. 

Як проявляється босинг

Державна служба України з питань праці у своєму роз’ясненні дала приклади, яка поведінка керівника може підпадати під визначення «босинг». Це, зокрема:

• вербальна агресія: керівник у присутності інших членів колективу висловлює постійні претензії, сумніви у професіоналізмі та компетентності працівника чи працівників, висуває безпідставні звинувачення, ставить провокаційні запитання;
• керівник грубо перебиває підлеглого, позбавляє його права висловлювати власну точку зору, постійно виражає незгоду з доказами працівника;
• керівник доручає підлеглому виконання роботи, що є поза межами його компетенції, ставить нереальні терміни виконання;
• сприяє соціальній ізоляції людини: ігнорує підлеглого, не визнає результати його роботи, оголошує бойкот, відмовляє у спілкуванні та забороняє іншим спілкуватися з колегою тощо;
• навмисно скорочує терміни виконання завдань, гальмує ухвалення рішень, які стосуються роботи підлеглого;
• приховує повну і правдиву інформацію, що заважає якісно виконати доручення і дає приводи для звинувачень працівника в некомпетентності;
• з метою морального гноблення співробітника наказує перемістити його робоче місце;
• навмисно поширює чутки, плітки та неправдиву інформацію про підлеглого з метою псування його репутації.

Як зазначають у відомстві, босингу сприяє тіньова зайнятість, яка «розв’язує руки» недоброчесним керівникам, дає їм можливість чинити психологічний тиск на підлеглих. Адже не оформлені офіційно працівники не можуть ефективно захищати свої трудові права. 

Чим спричинений босинг

Босинг є таким же складним і багатогранним явищем, як і будь-яка інша ситуація конфлікту, а значить, передбачає найрізноманітніші мотиви й тригери. Про основні причини босингу розповідає Аліса Різніченко, психологиня сервісу HoldYou, коучка та експертка з емоційного інтелекту.

Аліса Різніченко,
психологиня сервісу HoldYou

Керівник може обходитися недобре як з колективом у цілому, так і лише з окремими працівниками. Причин такої поведінки може бути багато, вони можуть поєднуватися, але основними є такі:

• Відсутність чи брак управлінських навичок. Деякі керівники не мають відповідних компетенцій, навичок і досвіду, тож не вміють ефективно взаємодіяти з командою і вирішувати складні ситуації. 
• Низький рівень емоційного інтелекту. Невміння правильно інтерпретувати власні відчуття та емоції часто призводить до низького рівня емпатії й щодо інших. А неспроможність управляти власними емоціями — до втрати контролю під час стресових ситуацій. 
• Високий рівень внутрішньої напруги. Якщо керівник перевантажений і виснажений через щільний робочий графік і специфіку посади, це може виливатися в агресію в бік співробітників. 
• Вплив культури всередині організації. На жаль, у деяких компаніях агресивна поведінка та психологічне насильство вважаються нормою.
• Антипатія до конкретних працівників. Інколи босинг у команді має вибірковий характер. Керівник-аб’юзер може обрати об’єктом цькування одного або кількох співробітників. Вибір не обов’язково має під собою підґрунтя — деякі керівники обирають своїх «жертв» без явних причин, через власні упередження або негативні стереотипи.
• Заздрість і відчуття конкуренції. Якщо керівник бачить, що його підлеглий є крутим професіоналом, який може обігнати його самого у кар’єрних перегонах, він може вдаватися до психологічного насильства — щоб самоствердитися чи підірвати самооцінку колеги, завадити його просуванню.

Пам’ятайте, що психологічне насильство в робочих колективах є неприпустимим і може мати серйозні негативні наслідки як для постраждалих, так і для самої організації.

Як зрозуміти, що є конфлікт із керівником

Часом важко збагнути — ви справді є об’єктом босингу чи сталося прикре непорозуміння? Проте поки ви не з’ясуєте, що насправді відбувається, ви не зможете знайти вихід із ситуації, що склалася. Галина Єрьоменко, CEO Українського центру медіації KMBS, розповідає, як розібратися в причинах конфлікту з керівником і які питання при цьому варто собі поставити.

Галина Єрьоменко,
CEO Українського центру медіації KMBS

Щоб дізнатися, чи справді має місце явище босингу — конкретно щодо вас чи колективу в цілому, — пошукайте цьому об’єктивні підтвердження. Можливо, ви потрапили в пастку вибіркового сприйняття і бачите в діях шефа чи шефині тільки те, що підтверджує: «Це точно босинг!». При цьому ви можете ігнорувати реальні причини проблем з керівництвом — чому трапляються складні розмови та що їх викликає? 

Спокійно порозмірковуйте з нейтральної позиції:

• Чи можуть якісь із моїх дій бути причиною конфлікту? 
• Чи претензії до моєї роботи звучать тільки з боку керівника, чи про те саме говорять інші члени команди?

Проаналізуйте, чи об’єктом нападок і обвинувачень є саме результати вашої роботи чи вони стосуються вас у цілому — як особистості? Якщо претензії мають персональний характер, зокрема мають на меті вивести вас із рівноваги чи образити, то, ймовірно, це таки босинг. 

На цьому етапі важливо пам’ятати, що пошук причини босингу — це наше і не наше завдання одночасно. Наше, бо ми страждаємо й прагнемо знайти вихід із цих обставин. Не наше, адже ми не маємо «ремонтувати» особистість іншої людини — нам просто треба зрозуміти, як діяти.

Як вирішити конфлікт з керівництвом особисто

Коли ви проаналізувати ситуацію і переконалися, що маєте справу саме з босингом та аб’юзом від керівництва, час діяти. В першу чергу, як би дивно це не звучало, варто взяти відповідальність за ситуацію на себе — це дозволить перейти з позиції жертви, яка скаржиться на те, що її ображають, в позицію людини, яка визначає своє життя. 

Галина Єрьоменко радить тут використати формулу «Зміни це! Покинь це! Полюби це!». Ось як вона працює:

Зміни це!

Якщо ви готові до боротьби й маєте на це ресурс, можна спробувати. Але бажано при цьому не забувати, що ви боретеся не за вселенську справедливість, а за власні інтереси. Знайдіть свої важелі впливу і джерела сили:

• сила через коаліцію з іншими — колегами, які вас підтримають, чи іншим керівником;
• процесуальна сила — подивіться, що з приводу вашої ситуації говорить закон;
• сила через харизму — продемонструйте керівнику, що «так не можна» і що «в подібному тоні розмова більше не відбуватиметься» тощо. 

При цьому всі перемовини й дії повинні бути емоційно зрілими й виваженими, щоб це не перетворилося на шантаж чи погрози. 

Покинь це! 

Один із варіантів поведінки в складній ситуації — це уникання чи, іншими словами, вихід із неї. Доцільність такого сценарію залежить від обставин — уникання буває позитивним, якщо воно відповідає контексту.

Ви можете обрати уникання як лишившись на роботі, так і звільнившись з компанії. Якщо ви продовжуєте працювати в таких умовах, то скористайтеся правилом, що чим менше ви реагуєте на випади агресора, тим менше йому хочеться вас «діставати».

Можна просто піти з компанії, адже щоразу, коли ситуація витискає зі стабільного й комфортного робочого середовища, знаходиться щось краще і цікавіше.

Полюби це! 

Полюбіть свою ситуацію, але щиро, адже тіло знає правду і наші приховані страждання можуть легко перерости у хворобу. Наприклад, поясніть собі причини поведінки вашого боса — з вами все нормально, а з ним щось не так. Просто працюйте і на «неадекватні вибрики» реагуйте спокійно, не робіть його проблему своєю. 

Використовуйте фізичні вправи: працюйте з тілом, дихайте — це знизить рівень напруження. Також вам допоможе спокійний пошук іншого місця роботи, адже з’явиться відчуття, що це тимчасова ситуація, і ви в ній не на все життя. Призначте термін, скільки ще ви готові працювати в цій компанії, й поясніть собі, чому приймаєте таке рішення. 

Як вирішити конфлікт із керівництвом, залучивши HR-менеджера

Ще один спосіб вирішити сутичку з керівництвом — звернутися до посередника. Насамперед це стосується великих компаній, що мають у команді чи залучають на аутсорс коучів, медіаторів, фасилітаторів та інших фахівців для підтримки працівників і залагодження конфліктів. У меншій компанії можна звернутися до HR-спеціаліста чи рекрутера. Вони допоможуть перекласти ситуацію з мови емоцій на мову завдань і порадять, як вийти із зачарованого кола непорозуміння.

Тетяна Пашкіна,
HR-експертка і кар’єрна консультантка

Чи буде залучення HR-менеджера ефективним рішенням у ситуації босингу, залежить від багатьох факторів: розміру компанії, її корпоративної культури, структури HR-відділу — скільки там фахівців і якого рівня. Наприклад, у досвіченого HR Business Partner шансів владнати конфлікт більше, аніж у рядового рекрутера. Водночас мова йде не стільки про посаду, скільки про авторитет людини, до якої ви звертаєтеся, та рівень її професійних навичок.

HR може звернутися до вищого керівництва з проханням провести тренінги, зокрема для певних керівників, якщо на них регулярно скаржаться співробітники. Наприклад, людина — топовий експерт, але при цьому поганий менеджер, і відповідне навчання допоможе їй прокачати свою слабку управлінську сторону.

Водночас бувають ситуації, коли до ейчара йти недоцільно, скажімо, якщо ваш бос є «священною коровою» — має унікальні компетенції, через які його готові терпіти попри складний характер. В такому випадку вам поспівчувають, і на цьому все закінчиться. Тоді раджу змінити запит — попросити посприяти у пошуках іншої роботи, розповсюдити ваше резюме серед знайомих рекрутерів або ж попрохати про переведення вас в інший відділ.

Ще один варіант — коли HR-спеціаліст не зарадить із поведінкою керівника, але допоможе змінити своє до неї ставлення. Наприклад, переосмислити свою роль у компанії, скоригувати підхід до роботи.   

Насамкінець зауважу, що кілька років поспіль ми проживаємо непрості досвіди. Спершу через пандемію і спричинену нею десоціалізацію, а потім через війну і нашу травматизацію посунулися не тільки особисті кордони, а й саме розуміння нормальності. 

Те, що ще кілька років тому здавалося звичним, зараз таким не є. Люди змінилися, і часом вони цього навіть не усвідомлюють. Тому здорова робоча практика — це постійний зворотний зв’язок, готовність йти назустріч, а часом й уміння попросити вибачення.

Читайте також

«Ти дох*я собі дозволяєш»: як реагувати на агресію чи хамство на роботі

Як вирішувати конфлікти на роботі і чому вони бувають корисні?

Як стояти на своєму без агресії та маніпуляцій: розвиваємо асертивність