Кочівники сучасного світу: Уляна Кулікова — про те, як адаптуватися до життя digital nomad’а

Уляна Кулікова, керівниця проєктів Profi та координаторка українських емігрантів у Німеччині, розмірковує над тим, як колись маловідомий термін “digital nomad” внаслідок повномасштабного вторгнення став визначенням для багатьох українців сьогодні. Та радить, як зробити комфортним цей вимушений вибір професійного життя. 

Тема digital nomads (цифрових кочівників) деякий час здавалася мені відірваною від актуальної реальності війни. Поки я не зрозуміла: за останні майже півтора року багато українських мігрантів так чи інакше стали цими кочівниками сучасного світу, хоч і проти своєї волі. Тож ми і є digital nomads у новому трактуванні життя. Не якісь далекі від нас Маски чи Цукерберги. А ми.

А отже, дуже важливо прийняти й осмислити цю реальність, зрозуміти «закони жанру», надихнутися цікавими кейсами, щоб продовжувати працювати в новому форматі, щодня створюючи цінність і внесок у майбутнє, в яке ми всі віримо і яке неодмінно настане для нас і нашої країни.

Почнемо з визначення: хто такий digital nomad?

Про «номадологію» вперше заговорили філософи-футурологи 1970-х років: мій улюблений Маршалл Маклуен, Фелікс Гваттарі та Жиль Делез. А термін “digital nomad” («цифровий кочівник») з’явився в далекому 1997 році, після виходу у світ однойменної книги фізика Цухіо Макімото та терапевта Девіда Маннерса. Ось так талановиті люди передбачили наше майбутнє.

У класичному трактуванні цифрові кочівники — це люди, які ведуть мобільний спосіб життя, переміщаються світом без відриву від своєї професійної діяльності та використовують сучасні технології для підтримки звичної для себе соціальної активності.

Пропоную пройти невеличкий тест:

• Чи переміщуєтесь ви світом? Чи просто часто перебуваєте в подорожах, зберігаючи основне місце проживання?
• Чи займаєтеся ви при цьому своєю професійною діяльністю?
• Чи залишаєтеся ви постійно на зв’язку з рідними та близькими?
• Чи зберігаєте ви активну соціальну позицію, де б не були?

Якщо ваш результат — 4 з 4, ця стаття точно буде вам корисна. 

Як адаптуватися до такого життя?
Важливі принципи цифрових кочівників

Тут і те, що ми зрозуміли за останній рік життя, і те, що завжди буде актуальним. Я також взяла невелике інтерв’ю в моєї знайомої, що має яскравий досвід життя в стилі digital nomad’а — Анастасії Стеценко, і доповнила свої роздуми її прямою мовою.

Ресурси важливі для всіх, але для кочівників — особливо

Що я маю на увазі? Це і якісний ноут, і телефон, що «тягне» всі оновлення, і можливість бути завжди зарядженим і на зв’язку, а також візуально присутнім, нехай навіть і віртуально. Це обов’язковий пункт номер один. Ваші матеріальні ресурси повинні бути в порядку, за цим треба ретельно стежити. Відкладені кошти на амортизацію чи оновлення девайсів — перший закон життя кочівників.

Анастасія Стеценко: «Важливе для мене правило — створювати комфортні умови для роботи. Робота є тим, що забезпечує такий стиль життя, тож варто ставитися до її організації серйозно. Наприклад, шукаючи житло під час digital nomading, я обираю тільки варіанти, що можуть забезпечити мені зручні стіл, стілець (а краще — робоче крісло), достатнє освітлення, достатню швидкість інтернету. На AirBnB, наприклад, є опція «dedicated workspace» (виділений робочий простір), яку варто відмічати при виборі житла». 

Але ресурси — це не лише про матеріальне, а й про фізичне та емоційне здоров’я. Подорожі та пригоди завжди вимагають хорошої фізичної форми та стабільного психологічного стану. Тому, дорогі мої цифрові кочівники, постійні чекапи організму та емоційний менеджмент — наше все. За цим необхідно стежити так само ретельно, як і за справністю свого ноутбука. Адже, крім професійної та соціальної активності, величезна кількість енергії витрачається на самі переміщення та мінімальні облаштування на новому місці.

Наступний пункт — люди

Без різниці, вимушено ви переміщуєтеся чи з власної волі, самі чи з сім’єю/друзями, — завжди важливі люди, які оточують вас на новому місці. Дослідження місцевих локацій та незвичного способу життя за допомогою нових знайомих — найцінніше, на мій погляд, що може дати кочування сучасній людині. Це збагачує та наповнює нас, відкриває нові горизонти, допомагає знаходити нові способи розв’язання своїх проблем та завдань, бачити реальність з інших кутів. 

Анастасія Стеценко: «Мені дуже важливо заводити знайомства з місцевими. Впевнена: не можливо до кінця зрозуміти країну, якщо ти не спілкуєшся з людьми, для яких вона є рідною. Тому я завжди намагаюся з кимось познайомитися і побачити країну очима місцевих, зрозуміти їхні правила життя. Для цього підійдуть додатки Bumble (там є режим «Шукаю друзів»), Tinder, CouchSurfing (функція HangOut та спеціально організовані зустрічі)».  

Відповідальність. Дисципліна. Планування. Контроль.

А тепер поговоримо про більш нудні, на перший погляд, речі. Але лише на перший. Це відповідальність, дисципліна, планування і контроль, причому до кожного з цих пунктів треба додавати «само-». 

• Відповідальність. Взяти відповідальність за своє життя. За життя людей, які від нас залежать (це може бути сім’я чи команда). За суспільство, до якого ми належимо, навіть якщо фізично від нього далеко. Зрозуміти, що ми всі можемо й повинні робити особистий внесок і нас не треба про це просити. Ми робимо це тому, що хочемо та самі цього прагнемо.

• Дисципліна. Бути зібраним і пунктуальним, адже запізнитися на літак/поїзд/автобус, звичайно, можна, але потім знадобиться нова тонна енергії для реорганізації всього. Пропустити дзвінок — теж не трагедія. Але довіра до вас як до професіонала з кожним таким пропуском падатиме, як і страждатиме ваша професійна репутація.

Анастасія Стеценко: «Якщо людина легко відволікається на пейзажі за вікном чи погоду, ефективно виконувати свою роботу буде важко. Важливо виховати в собі здатність зосереджуватися та працювати в будь-якому місці, інакше наслідки для роботи не забаряться». 

• Планування. План А — як мантра. План Б — як мантра номер два. Для номадингу особливо важливим є гнучке планування, оскільки цифровий кочівник залежить не лише від самого себе, а й від маси обставин, на які він не завжди може впливати. І тут на допомогу також приходить уже згаданий мною вище емоційний менеджмент: що б не трапилося — не панікуйте. Як ми всі чудово знаємо, безвихідних ситуацій, поки ми живі, не буває.

• Контроль. Насправді в цьому пункті — сума трьох попередніх. За останній рік ми всі сильно змінилися та стали ще дорослішими психологічно. З нами сталося багато страшних і трагічних подій. Для когось цей новий, часто вимушений образ життя digital nomad — дуже некомфортний. Але нам обов’язково треба вибрати сферу своєї відповідальності, дисципліни, планування та контролю. Бо, де б ми не знаходилися, немає більш грамотного застосування цих навичок, окрім як у своєму власному житті.

Тому я бажаю всім, щоб нові та, може, часом дивні для нас етапи особистого й професійного життя приносили напрацювання та знання, які роблять нас міцнішими, крутішими та впевненішими. І які зроблять нас гідними професіоналами та гідними громадянами своєї країни!

Читайте також

Між роботою та відпусткою: що таке воркейшн і як його організувати

Як побудувати робочий процес у команді в умовах війни

«Поки зі мною ноутбук, я завжди матиму роботу». Історії фрилансерів в еміграції