Всі статті Новини Пошук роботи Увійти в ІТ Кар'єра Історії Розвиток Happy HR Спецпроєкти

Як повідомити на роботі, що ви на межі вигорання, й попросити про допомогу

01.04.21 Кар'єра 5 хв читання

Вигорання стає настільки поширеною проблемою, що в 2022 році в силу вступить нова редакція Міжнародного класифікатора хвороб, куди Всесвітня організація охорони здоров’я внесла вигорання як професійне явище, викликане хронічним стресом від роботи або іншої діяльності.

З вигоранням можна впоратися, якщо заручитися підтримкою керівництва. Як правильно повідомити про свій стан і попросити про допомогу, розповідає HR-експертка й кар’єрна консультантка Домініка Іванова-Бекар.

Коли ми говоримо про вигорання, потрібно розуміти, що це тривалий процес, який з часом тільки посилюється. Вигорання негативно впливає на емоційний та психологічний стан людини, що відбивається на її фізичному самопочутті, поведінці й результатах роботи.


Про те, що ви на межі вигорання, свідчать такі симптоми ↓

  • Ви відчуваєте постійну втому, яка не зникає навіть після відпочинку. Наприклад: ви щойно повернулися з тижневої відпустки і маєте, по ідеї, випромінювати енергію, а замість цього відчуваєте себе так, як ніби й не відпочивали.
  • Нові проєкти та завдання сприймаються вже не як можливості, а як додатковий стрес-фактор.
  • Погіршення фізичного стану: порушення сну, безпричинні головні болі, стрибки артеріального тиску, ослаблення імунітету, а з ним і часті простудні захворювання, і загострення хронічних — особливо шлунково-кишкового тракту.
  • Емоційне виснаження й бажання дистанціюватися від оточуючих. Наприклад, якщо раніше тимбілдинги і п’ятничні посиденьки з просеко або пивом приносили задоволення і бажану розрядку, то зараз сприймаються як додаткове навантаження, якого хочеться уникнути під будь-яким приводом.
  • Здатність до співпереживання витісняється неконтрольованою роздратованістю, агресивністю й цинічним ставленням. Постійне невдоволення собою, колегами, компанією.
  • З’являються шкідливі звички: куріння, підвищене вживання солодощів і виробів із борошна, алкоголю, лікарських препаратів.
  • Знецінення своїх знань і досягнень. З’являється установка «Я ні на що не здатний», істотно падає самооцінка.
  • Втрата інтересу до роботи і свого професійного розвитку — аж до розчарування в професії.


Що робити, якщо це відбувається з вами?


Якщо ви розумієте, що вже сильно виснажені й довго в такому режимі працювати не зможете, не поспішайте звільнятися. У більшості випадків робочі ситуації можна вирішити, головне — вчасно виявити проблему і звернутися за допомогою. Але іноді зробити це нам заважає страх бути відкинутими або здатися некомпетентними.

Звісно, кожному хочеться працювати під керівництвом чуйного й уважного начальника, який зауважує зміни в настрої та поведінці співробітників, щиро цікавиться причинами цих змін і допомагає їх усунути. Але як часто ви зустрічали таке на практиці? На жаль, не так часто, як хотілося б.

Причини різні: не всі володіють достатнім рівнем емпатії, хтось дотримується авторитарного стилю управління і вважає, що на роботі немає місця «усяким сентиментам», а якийсь керівник серед щоденної рутини може просто не помітити, що зі співробітником щось відбувається, тим паче якщо в компанії немає культури зворотного зв’язку, тих же зустрічей один на один.

Саме тому з вашого боку буде помилкою вибрати вичікувальну позицію і сподіватися, що керівник сам помітить ваш стан.

Правильним рішенням у цій ситуації буде взяти ініціативу в свої руки і звернутися за допомогою.


Як повідомити, що ви на межі вигорання?


Найкращий експромт — це добре підготовлений експромт. Щоб комунікація була результативною, до неї необхідно готуватися, а не починати розмову спонтанно, бувши в пригніченому стані або, навпаки, «на емоціях».

1. Проаналізуйте, що є причиною вигорання

Визначте всі фактори, випишіть їх та проранжируйте відповідно до важливості їхнього впливу. Що є вашим основним тригером? Регулярні овертайми і необхідність затримуватись допізна або, можливо, токсичне оточення?

Виділяють два типи причин емоційного вигорання:

  • зовнішні — емоційні та фізичні перенавантаження, графік роботи 24/7, відсутність гідної оплати праці, важка психологічна атмосфера (авторитарний стиль спілкування, конфлікти в колективі, булінг, емоційний тиск), неулюблена робота, рутина, багатозадачність і жорсткі дедлайни тощо;
  • внутрішні — перфекціонізм, ідеалізм, особистісні якості з префіксом гіпер- (відповідальність, емпатичність), спотворена система внутрішніх цінностей і пріоритетів, невпевненість у собі, проблеми з самооцінкою тощо.

2. Виберіть, до кого з колективу звернутися за допомогою

Насамперед логічно звернутися до безпосереднього керівника, оскільки саме він несе відповідальність за результати і ефективність своєї команди загалом і кожного співробітника окремо. Можна звернутися до колег або підлеглих, але в цьому разі питання допомоги залежить від рівня ваших особистих взаємин, а також позиції компанії щодо взаємодопомоги і загального результату.

3. Визначте, що можна делегувати

Заздалегідь подумайте, які завдання можна передати іншим виконавцям — це розвантажить вас і допоможе знизити рівень стресу.

Якщо ви фахівець, то зверніться з проханням про допомогу до колеги, але в жодному разі не вимагайте виконання і тим паче не ображайтеся в разі відмови. Або обговоріть свої пропозиції з керівником — які завдання можна делегувати колегам, щоб це було ефективно. Якщо ви самі керівник, то перегляньте пул завдань, які можна делегувати підлеглим. 


6 порад для розмови про вигорання


1. Для обговорення такої делікатної теми краще відмовитися від листування на користь особистої зустрічі. Якщо ви працюєте віддалено, то онлайн із ввімкненими камерами теж підійде.

2. Заплануйте розмову заздалегідь, домовтеся про зручний час і місце, де вам буде комфортно. Наприклад, на робочому місці розслабитися буде важче, ніж на нейтральній території — в кафе або переговорній кімнаті.

3. Будьте готові чітко й відкрито викласти причини вигорання. Замість «Я так більше не можу» назвіть причини: оперуйте фактами, а не емоціями.

4. Намагайтеся уникати глибоко особистих подробиць і особливостей ваших переживань. Якщо є така потреба, залиште це для сеансу з психологом. По-перше, така допомога — поза зоною професійної компетенції керівника, а по-друге, не кожна людина усвідомлює цінність особистої інформації і може гарантувати, що подробиці вашого життя ніде не спливуть пізніше.

5. Не займайте позицію жертви і не принижуйте себе. Не варто критикувати себе, «посипаючи голову попелом» і нарікаючи на свої недоліки. 

6. Будьте конструктивні. За можливості запропонуйте свій варіант розв’язання цієї ситуації.


Про що просити?


У зоні компетенції керівника знаходяться тільки зовнішні фактори. Тому я ще раз не рекомендую звалювати на нього весь вантаж ваших проблем та емоційних переживань.

А ось питання планування та організації вашої роботи, рівень винагороди, розподіл обов’язків і делегування завдань — це якраз його відповідальність. І тут я рекомендую, як уже писала вище, відкрито й максимально чітко викласти причини вашого вигорання, бажано з варіантами виходу з ситуації.

Наприклад, нагадайте, що після останнього скорочення персоналу обсяг ваших завдань збільшився в кілька разів, через що вам доводиться щодня затримуватися на роботі, тому є необхідність делегувати частину завдань іншим співробітникам. Або повідомте, що у вас у розробці кілька великих проєктів, дедлайни за якими збігаються, і попросіть керівника виставити по ним пріоритети виконання тощо.

Зазвичай у таких ситуаціях безпосередній керівник пропонує наступні варіанти:

  • переглянути функціонал і делегувати якісь завдання чи повноваження;
  • встановити гнучкий графік з можливістю працювати віддалено;
  • перейти на інший проєкт / в іншу команду / відділ / посаду;
  • відпочити і перезавантажитися, взявши відпустку.

Головне — не відкладайте таку розмову до моменту, коли у вас не залишиться сил та енергії, від цього не виграєте ні ви, ні компанія. Навпаки — чим раніше розмова відбудеться, тим більше буде варіантів рішення.

І наостанок хочу відзначити важливість опрацювання всіх причин вашого вигорання, як би це не було для вас складно чи неприємно. Вигорання небезпечне тим, що якщо причина не опрацьована й остаточно не усунута, завжди існує велика ймовірність його рецидиву.

Читайте також

Як я пройшла шлях від вигорання до роботи своєї мрії

Досягати амбітних цілей, бути в ресурсі й забути про стрес. Утопія чи ні?

Work vs Life: як не перепрацьовувати на ремоуті чи фрилансі

Шукаєте роботу?

У нас на сайті багато вакансій для фахівців різних спеціальностей 👉

Вакансії
Розсилка, що розвиває вашу кар'єру

Підписуйтесь на щотижневу розсилку від головної редакторки Happy Monday з підбіркою найцікавішого контенту тижня, новин та кар'єрних можливостей.

Більше
Відгук

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: