Як це — самостійно видати книжку? Досвід письменниці Alina Ross

Згідно з нашим редакційним планом, цей текст мав вийти 24 лютого 2022 року. Але почалося вторгнення росії, і багато готових статей здалися нам неважливими. Особливо ця про самвидав. «Ну хто зараз планує публікуватися?» — думали ми.

Але з часом стало зрозуміло, що Україна бореться зокрема й за це — за можливість писати й видавати книжки. Попереду нас чекає багато текстів про війну й перемогу, і деякі з них, можливо, автори захочуть видати самостійно. Тож ми вирішили без змін викласти цю статтю, написану ще до повномасштабної війни, і сподіваємося, що вона таки стане комусь у пригоді.

Alina Ross — письменниця, яка самостійно випустила 4 книжки (3 художні, одну в жанрі нон-фікшн) і зараз працює над п’ятою. Довгий час Аліна поєднувала письменство з роботою інтернет-маркетолога та навіть написала книжку на основі свого професійного досвіду — «21 кейс інтернет-маркетолога». Але зрештою обрала романістику. Сьогодні її книжки в друкованому та електронному форматі можна знайти на Amazon, Yakaboo та в «Книгарні Є». Ми розпитали Аліну про переваги/недоліки самвидаву та як це — бути самому собі видавництвом, маркетологом і продавцем.

Чому саме самвидав

Суть самвидаву в наступному: автор не має договору з видавництвом, замовляє друк книжок за свої гроші та самостійно займається їх просуванням: сам домовляється з книжковими магазинами, організовує презентації та піар у будь-якому його прояві.

Такий шлях я обрала свідомо. Найголовніша причина — не хочу, аби редактура моєї книжки змінила її до невпізнання. Коли ти новачок у літературі, потрібно бути готовим до того, що редактура може виявитися суттєвою. А для мене важливо, щоб читач бачив у книжці автора на всі 100%: його стиль, кожну фразу, слово, думку. При цьому, звісно, з кожною моєю книжкою працює коректор.

Самвидав — це для дуже цілеспрямованих і не лінивих. Звичайно, якщо твої книжки — так собі, то не допоможе ні те, ні інше. Але я вірю, що маю всі три компоненти, які можуть призвести до тріумфу, що в моєму розумінні — коли твої книжки розходяться в різні куточки світу і знаходять відгук у серцях читачів. 

Можливо, наступну книжку я випущу разом із видавництвом, якщо мені запропонують якісну та доречну редактуру. Але я не згодна, щоб кардинально правили мій стиль. Тоді просто зникає сенс мені як автору писати книжки.

Головні труднощі самвидаву

Із перевагами все зрозуміло — для мене це відсутність редактури, яка може сильно змінити авторський текст. У самвидаві тільки автор вирішує, що саме буде змінено, як виглядатиме обкладинка тощо.

Реалізація книжок — теж особиста справа автора. Але цей пункт потрапляє як у плюси, як і в мінуси. З одного боку, автор отримує більший відсоток прибутку, ніж публікуючись через видавництво. З іншого боку, реалізація — це не просто: автор сам комунікує з менеджерами інтернет-магазинів, готує накладні та договори, робить відправки книжок на склад.

Маркетингова підтримка та реклама у випадку самвидаву — це ти сам. Ніхто не організує презентації, ніхто не створить рекламні онлайн- та офлайн-кампанії. Ніхто, крім тебе самого. Для своєї четвертої книжки «Любов народжується в мовчанні» я провела живі презентації у 14 містах України, і вся організація була на мені: знайти місце, домовитися про дату та час, створити рекламні банери, організувати рекламну кампанію та саму поїздку.

Ще одна складність — знайти видавця, з яким буде легко співпрацювати. У випадку самвидаву автор платить за всі послуги видавництва (верстка, вибір паперу, сам друк), після чого забирає весь тираж і сам займається подальшою реалізацією книжок.

Своє видавництво я знайшла лише перед друком третьої книжки «Два Річарди». Допоміг випадок: київське видавництво, з яким я мала домовленість, не встигало надрукувати тираж у термін. Я дізналася про це, коли приїхала до Миколаєва виступити на конференції з інтернет-маркетингу, і, звісно, дуже засмутилася. Це помітив організатор конференції та дав контакт видавця в Миколаєві, з яким я співпрацюю досі. 

Мене часто питають, як це — видаватися самій. Я відповідаю: «Це пекельне пекло» і сміюся. Є в цьому жарті частка гумору, але решта — правда.

Етапи самостійної публікації книжки

Самостійно видати книжку — шлях непростий, іноді дуже нервовий та виснажливий. Моя улюблена фраза: «10% успіху письменника — це написати книжку, 90% — видати її». Але з кожною книжкою я набираюся досвіду і стаю сильнішою. Розповім, із яких етапів складається процес самвидаву, на прикладі моєї четвертої книги «Любов народжується в мовчанні».

Редактура тексту

Хоча цей етап можна назвати радше коректурою: я не дозволяю прибирати слова, фрази та щось кардинально змінювати, особливо стиль. Усе, що виправляється в моїх книгах — це одруківки, пунктуація, орфографія.

Із редакторкою попередніх книжок, Любою, ми співпрацювали давно й плідно, але для книжки «Любов народжується в мовчанні» Люба стала перекладачкою з російської мови на українську, тож мені довелося віддати редактуру іншій спеціалістці, яку я знайшла на біржі фрілансу. Відразу скажу, що це була помилка — навіть попри величезну кількість позитивних відгуків, у чистовому варіанті тексту залишилися 22 помилки. Але це також досвід.

Створення обкладинки

Далі треба було знайти ілюстратора. Я подивилася імена ілюстраторів обкладинок для романів, які мені подобаються, — однією з них була Оксана Йориш. Я знайшла її на фейсбуці, написала, і вона погодилася створити обкладинку для моєї книжки.

Оксана надіслала два варіанти. Як колишньому інтернет-маркетологу (якщо взагалі бувають колишні інтернет-маркетологи), мені було важливо дізнатися думку майбутніх читачів, тож я провела голосування серед своїх підписників у соціальних мережах. У результаті перемогла літня свіжа обкладинка з соняшником та головною героїнею.

Верстка та публікація

Верстку книжки мені роблять у видавництві, яке друкує книгу. Напевно, ідеально — коли і редактор, й ілюстратор, і верстальник працюють у видавництві. Але в мене поки виходить інакше: тільки верстальник — співробітник видавництва, решту фахівців я шукала сама.

З видавцем ми все обираємо разом: папір, шрифт, матова чи глянцева обкладинка, розмір книжки. Я пропоную: надсилаю варіанти, які десь побачила і мені сподобалися. Мені кажуть, чим хороший чи поганий мій варіант, і так ми приходимо до спільного рішення.

Реалізація та промо книжки

Коли книжку надруковано, ти починаєш домовлятися з книгарнями про розміщення книжок на продаж. Потрібно бути готовим до відмов або мовчання у відповідь. До вас придивлятимуться, і це зрозуміло. Які шанси, що книга продаватиметься, якщо немає ні гучного імені, ні підтримки видавництва? Самі розумієте.

Найлегше було домовитися з Yakaboo, вони відкриті для комунікації з самвидав-авторами (принаймні, в мене позитивний досвід). Спочатку я написала на електронну пошту, зазначену на сайті, а потім мені дали контакт відповідальної особи.

У мене є досвід підготовки англомовних версій книжок для Amazon. Зокрема моя перша книга «Дай мені знати, якщо…» зовсім не була надрукована, натомість у 2018 році з’явилася на Amazon. Першу тисячу доларів на цій платформі я досі не заробила, а ось у рейтинг найкращих попадала, але вже з другим романом. 

Промо книжок я проводжу в соціальних мережах серед тієї аудиторії, яка давно мене знає та любить читати (нехай навіть і короткі пости). Так, були витрати на таргет (платну рекламу в соцмережах), кілька рекламних колаборацій з блогерами в інстаграмі. Тут мені став у пригоді досвід інтернет-маркетингу, роботи з таргетованою рекламою та маркетинговими стратегіями. На цей час вкладень у піар немає — книги непогано продаються як онлайн, так і офлайн.

Важлива частина промо — це презентації. Як я вже говорила, для промо четвертої книги «Любов народжується в мовчанні» я самостійно організувала живі презентації в 14 містах України, у деяких — по кілька презентацій у різних локаціях.

Звісно, на презентаціях було багато тих, хто придивлявся, вивчав, дивився з недовірою. Розумію. Чого б це довіряти новому обличчю, новому автору? Тут усе як у коханні — поступово.

Що могло б змінитися, якби всі питання щодо книги вирішувало видавництво? Напевно, було б набагато легше: менше нервів, менше витраченого часу. Але, швидше за все, редактура не помилувала б мої книжки, і це те, що поки змушує мене вибирати самостійний шлях. Для мене дуже важливо, щоб я на всі 100% залишалася в книжці. Інакше в чому моя цінність як автора?

Скільки коштує самому видати книжку і чи реально на цьому заробити?

Ціна видання залежить від тиражу, обкладинки (тверда чи м’яка), кількості сторінок, формату (розміру книжки), якості паперу. Що менший тираж — то вища вартість однієї книжки. Наприклад, при тиражі 100 книжок обсягом 200-250 сторінок і з твердою обкладинкою за одну ви заплатите в середньому 150 грн.

Мені складно сказати, що вигідніше — видаватися самому чи з видавництвом, бо я не маю досвіду з останнім. Загалом заробляти реально, але це станеться не в перший рік, не на другий і навіть не на третій. Звісно, ​​в кожного своя історія. Я тільки в останні пару місяців почала з мінуса та стабільного нуля трохи виходити в плюс. Але новий великий тираж дозволити собі поки що не можу. Все ще попереду.

З іншого боку, для мене первинним бажанням було (і є) не заробити, а стати відомою письменницею. При цьому я розумію, що, можливо, багато років буду відома у вузьких колах 😁. Шлях до серця читачів дуже довгий. У когось це п’ять років, у когось усі двадцять.

Письменника, який вчора видав першу книжку, а сьогодні прокинувся відомим, не існує.

Згадайте Джоан Роулінг: їй відмовили в публікації «Гаррі Поттера» 14 видавництв, а п’ятнадцяте випустило лише невеликий тираж, з яким письменниця сиділа в торговому центрі та підписувала книжки всім охочим. Охочих було мало.

Історія в найкращих традиціях Голлівуду: «Я заснув ніким, а прокинувся знаменитим» — це не історія письменника. Найчастіше в письменника все інакше: пройдуть місяці, а то й роки, перш ніж про тебе та твої книжки заговорять. До цього важливо бути морально готовим. Зрештою, багато хто так і не вийде на ту вершину, про яку мріяв на старті. Цей варіант я теж усвідомлюю, але не розглядаю як реальний. Усе, чого ми щиро хочемо, буде приходити в наше життя. Тільки на все свій час.

Терпіння — найкраща підтримка та внутрішня опора для письменника. Просто вірте в себе і в те, що створюєте. Автор часто вивертає себе в книжках навиворіт, тому так страшно комусь показати «голого» себе. Але ви не бійтеся. Сміливість у творчості — одна з ключових запорук успіху. І пам’ятайте: якщо те, що ви написали, подобається бодай одній людині (крім вашої мами та інших родичів) — продовжуйте писати.

Ми можемо лише здогадуватися, скільки сумнівів зазнали свого часу класики. Але вони змогли їх подолати. І ви можете.

Шукаємо неймовірні кар’єрні історії!
Нас цікавлять ваші професійні повороти, незвичайні випадки й унікальний кар‘єрний досвід. Усе, що навчатиме та надихатиме інших. Якщо бажаєте поділитися — заповніть, будь ласка, коротку форму за посиланням.

Читайте також

Навіщо журналісту план Б: траєкторії розвитку в популярній професії

Чому романи корисніші за бізнес-літературу: колонка Тетяни Лукинюк

Як захотіти й написати книжку: 7 порад від авторки Людмили Колб