Як взяти участь у програмі Erasmus+? Особистий досвід

Мене звати Олена Поліщук, я з міста Рівне, працюю у сфері customer support. У цій статті хочу поділитися власним досвідом і надихнути всіх охочих пробувати свої сили в проєктах неформальної освіти Erasmus+. 

Erasmus+ — це програма міжнародної співпраці Європейського Союзу з іншими країнами світу у сфері освіти, молоді та спорту. Серед можливостей, які пропонує програма — студентські й молодіжні обміни, тренінги, волонтерство та можливість отримати стипендії на навчання за кордоном.

Особисто я брала участь у програмах неформальної освіти Erasmus+ двічі: у 2017-му та цьогоріч, обидва рази — у мальовничій Грузії. Це були короткострокові проєкти-тренінги, найбільш популярні серед молоді. Вони тривають в середньому 5-12 днів, дають можливість побувати в іншій країні, познайомитись з людьми з усього світу й отримати нові знання з різних тем, як-от екологія, міграція, права людини, підприємництво, створення фільмів тощо. Наприклад, мій останній проєкт був присвячений темі емоційного, психічного й соціального добробуту та об’єднав 40 людей з восьми різних країн. Далі я розповім про особливості подачі на такі короткострокові проєкти, зокрема в умовах війни.

Як податися на Erasmus+?

Короткострокові програми Erasmus+ можуть бути двох видів. 

1. Youth Exchange (молодіжний обмін). Це програми участі молоді з різних країн у спільних міжнародних проєктах. Вони зазвичай мають віковий ліміт: подати заявку можуть апліканти від 18 до 30 років. Проте іноді бувають винятки (наприклад лідер групи може бути старший), тож варто уважно ознайомлюватися з вимогами кожної конкретної програми.
2. Тренінги Erasmus. Це спеціалізовані тренінги для молодіжних працівників, викладачів, менторів, які вже працюють у сфері молодіжної, громадської роботи та мають певний досвід у цій сфері. Тут головна вимога, щоб апліканту було мінімум 18 років, а от верхньої вікової межі немає. 

Вимоги до учасників

Якихось особливих вимог до учасників немає, важливе знання англійської як мінімум на середньому рівні й вище та мотивація — саме вона відіграє ключову роль для проходження на програму. Наприклад, ви можете бути студентом юридичного факультету чи працювати QA engineer в IT-компанії, але якщо у вільний час займаєтесь фотографією, то можете сміливо подаватись на проєкти з фотографії чи мистецтва. Або ж на проєкти з підприємництва, якщо вас цікавить розвиток власного бізнесу. 

Куди точно не раджу подаватись, то це на проєкти, які вам нецікаві або теми яких вам зовсім незнайомі. По-перше, у такому разі вірогідність пройти на програму буде низька, а по-друге, проєкт не принесе вам користі, навіть якщо ви на нього потрапите. 

Організатори зазвичай намагаються дотримуватися гендерного балансу, щоб кількість учасників чоловічої та жіночої статі була приблизно однакова. Але у зв’язку з повномасштабною війною в Україні переважна більшість чоловіків 18-60 років не мають права виїжджати з країни, тому поки поїхати за програмою Erasmus можуть лише дівчата. З іншого боку, чоловіки, які виїхали з України до війни й зараз перебувають на території іншої країни, можуть подаватися на програму. Головне — мати можливість виїхати на проєкт із тієї країни, де ви зараз знаходитесь. 

Заявка на участь

Сама процедура подачі доволі проста: потрібно заповнити аплікаційну заявку-анкету, яка складається з декількох питань та опису вашої мотивації. Мої поради щодо мотивації: не варто писати банальні речі на кшталт «Хочу відвідати іншу країну» чи «Хочу познайомитися з людьми з інших країн». Краще описати, чому ви зацікавлені конкретно в цьому проєкті та як ви використаєте здобуті на ньому знання й навички. Також можна додати, чим ви самі будете корисні проєкту, який внесок можете зробити. І не обов’язково писати твір на 2 сторінки: краще менше, але конкретно.

На багатьох проєктах віддають перевагу учасникам, які перебувають у складних життєвих обставинах. Тож якщо ви, наприклад, втратили роботу чи вимушено залишили країну через повномасштабну війну, обов’язково зазначайте таку інформацію в заявці, це збільшить ваші шанси.

Зазвичай конкуренція на проєкти висока. Може бути й по 200-300 заявок, при тому що організація відбирає, приміром, лише 3 учасників. Але останнім часом я спостерігаю, що час від часу учасникам, які відмовились чи не готові добиратися з інших країн, шукають заміну. Тому пробувати варто завжди. Я подавалась із десяток разів, перш ніж отримала позитивну відповідь і поїхала на проєкт. Повірте, воно того варте! Тож не зупиняйтесь, навіть якщо раз у раз отримуєте відмову.

Вас взяли на програму. Що далі?

Вартість

Участь у програмах Erasmus є безоплатною, але в окремих випадках ви сплачуєте participation fee / реєстраційний внесок. Його розмір залежить від організації, яка відбирає учасників: це можуть бути 20-60 євро, а може й взагалі не бути жодного внеску. У моєму випадку так і було: я їхала від організації The Oriental Studies Circle і не сплачувала participation fee. Єдине, що ви маєте оплатити самі — це медичне страхування на час подорожі. 

Дорога

Організацією подорожі та купівлею квитків ви займаєтесь самі. Кошти за квитки повертають здебільшого вже після проєкту. На один проєкт зазвичай обирають 2-5 людей з однієї країни, тож можна скоординуватися з іншими учасниками, щоб їхати разом. 

Здебільшого все відбувається в невеликих містечках чи селищах, а організатори забезпечують трансфер із більшого міста до безпосередньої локації проєкту. Так було обидва рази, коли я прилітала до Грузії: із Тбілісі було організовано трансфер для всіх учасників. 

Завжди зберігайте всі квитки туди й назад (електронні й паперові) — це обов’язкова умова для повернення грошей за проїзд, яке зазвичай відбувається за декілька тижнів або місяців після закінчення проєкту. В залежності від країни, звідки їде учасник, є ліміт коштів, які йому готова компенсувати організація. Якщо його перевищити, потрібно буде сплатити різницю. Тому краще відразу розглядати економваріанти проїзду.

Це може бути не так просто, якщо ви подорожуєте з України в умовах воєнного стану, адже шлях за кордон зараз довший і складніший. Особисто я їхала з Рівного до Варшави автобусом, а тоді літаком з Варшави до Тбілісі. Дорога тривала 2 дні, але це був практично єдиний варіант на потрібні мені дати. Частину коштів за проїзд я сплачувала сама, бо ліміт коштів, які покривала організація, був менший за суму, яку я в підсумку витратила на поїздку. 

Умови проживання

Умови проживання залежать від бюджету проєкту. Зазвичай це хостел або невеликий готель, який повністю винаймають для учасників. На обох моїх проєктах умови були доволі непогані. Під час першого проєкту нас поселили в хостел по 3-5 людей у кімнаті, душ і туалет були на поверсі. Під час другого проєкту я жила з дівчиною з Іспанії у кімнаті на двох, де був душ і туалет, а з вікна відкривався краєвид на гори.

Майте на увазі, що вас обов’язково поселять з учасниками вашої статі з інших країн для міжкультурного обміну. Я вважаю це чудовим, оскільки можна багато дізнатися про життя ровесників з-за кордону. 

Харчування повністю безкоштовне і складається зі сніданку, обіду, вечері та кава-брейків. Організатори обов’язково подбають про учасників з певними обмеженнями в їжі на кшталт непереносності лактози чи глютену або веганства. До речі, деякі проєкти пропонують тільки веганське харчування, тому звертайте увагу на умови, якщо для вас це принципово. 

Програма 

На проєкті на вас чекає насичена програма: знайомство та спілкування з іншими учасниками, командна робота, тренінги, культурне дозвілля. Багато людей уявляють такі проєкти, як суцільні розваги й екскурсії, але це не так. Це програма хоч і неформального, але навчання, і її головна мета — надати вам нові знання та навички, а не організовувати відпочинок. 

Здебільшого організатори виділяють пів дня чи навіть день на екскурсії. Наприклад, під час першого проєкту, в якому я брала участь, у нас була екскурсія в сусіднє містечко, а під час другого — пів дня на хайкінг у горах. Але ще раз наголошу: це не є обов’язковою складовою участі та залежить від конкретного проєкту й організаторів. Втім, ви можете приїхати на кілька днів раніше чи, навпаки, залишитися довше, щоб дослідити нову країну. Але в такому разі додаткове перебування ви оплачуєте самостійно.

Після закінчення проєкту вам видадуть Youthpass certificate — сертифікат про навички та знання, які ви отримали. Обов’язково додайте його в резюме, адже участь у таких програмах — це і про командну роботу, і про навички презентації, і про рівень англійської мови.

Де шукати такі проєкти?

В Україні є багато організацій, які відбирають учасників на подібні проєкти. Зазвичай вони публікують оголошення про відбір на своїх сторінках у фейсбуці, тож краще регулярно їх моніторити. Рекомендую підписатися на такі організації:

• The Oriental Studies Circle
• NGO Unit
• Center for Euroinitiatives
• Center for Dialogue and Reconciliation “Iskra”
• Development center Pangeya Ultima / Центр розвитку Пангея Ультіма
• Info Centre for Erasmus+ Youth and European Solidarity Corps in Ukraine
• NGO Go On
• National Erasmus+ Office in Ukraine & HERE team
• NGO “Stella”
• NGO Vzayemopomich
• NGO Young Agents of Change

Програми Erasmus — це завжди неоціненний досвід, особисті зміни, можливість зустріти людей з усього світу, міжкультурний обмін і діалог. Тож усім, хто досі вагається, з власного досвіду кажу — обов’язково пробуйте. Успіхів!

Читайте також

Я отримала грант на навчання в коледжі США: історія фіналістки UGS

Як навчатись, працювати і вижити: 3 історії та 7 лайфхаків

Gap year: три історії людей, які не побоялись «втратити» рік