Як я опанувала нову професію з нуля та знайшла роботу в топовій креативній агенції

Продовжуємо ділитися кар’єрними історіями наших підписників. Юля Заболотна вразила нас тим, що самостійно опанувала нову для себе професію рекрутера і через парт-тайм та фриланс, зрештою, знайшла роботу в провідному рекламному агентстві, де швидко виросла до старшої рекрутерки. 

Три роки тому я сиділа на фідбек-сесії у школі англійської, де на той час викладала. HR планувала запропонувати мені підвищення у посаді. А я планувала сказати, що звільняюсь. 

Зараз я старша рекрутерка у найкращій комунікаційній агенції України у 2020 році — [isdgroup]. За ці три роки я встигла опанувати нову професію, попрацювати на парт-таймі, фрилансі та на фул-таймі і стати старшою рекрутеркою в агентстві. Залюбки розкажу про те, що, на мою думку, допомогло мені професійно зростати.

Від викладачки англійської до «кадровика на заводі»  

На 4 курсі навчання на політолога-міжнародника в Києві я знайшла круту школу англійської з акцентом на розвиток команди, де почала викладати. Мною опікувалася крута менторка, яка давала корисні поради, в мене все виходило. Але у якийсь момент я зрозуміла, що максимум, чого можна досягти у викладанні, — це або менторити когось, або відкрити свою школу англійської. А я вирішила, що хочу чогось іншого, де максимум набагато далі. Тому в день, коли мені запропонували підвищення, я відмовилася від роботи. 

Я знала, що раптом не вийде, зможу сказати: «Окей, я спробувала, але в мене є досвід викладання англійської і я хочу назад». Повернутися можна завжди. 

Невеликий відступ: я з Кам’янця-Подільського, що в Хмельницькій області. У нас немає HR та рекрутерів, у нас є кадровик на заводі. Тому під час вступу до університету я навіть не знала, що такі спеціальності взагалі існують. Вже коли почала шукати роботу в Києві, дізналася про ці професії.

У школі англійської я звернула увагу на їхню HR-систему: менторство, постійне оцінювання, регулярний фідбек, воркшопи та відчуття у співробітників, що тобою займаються.

Подумала: круто допомагати людям у такий спосіб — створювати умови для зростання, шукати професіоналів у круті команди. До того ж в ейчарі є багато напрямків для розвитку. 

Я не розраховувала, що хтось буде вкладати в мене купу всього з нуля. Тому мені треба було зорієнтуватися в тому, чим я хотіла займатися, і зробити перші кроки самостійно. На останні гроші я придбала курс із кадрового діловодства відповідно до українського трудового законодавства. А ще пройшла загальний курс із HR та курс із рекрутингу від топових американських університетів на Cousera. 

Парт-тайм, фриланс і 500 телефонних інтерв’ю

Відтоді, як я пішла з викладацької роботи, і до працевлаштування рекрутеркою минуло два місяці й дві співбесіди.

Перша — на вакансію з внутрішніх комунікацій із перспективою згодом перейти в HR. До офісу я мала їхати понад годину, а зарплату пропонували 1 500 гривень. Але я так хотіла займатися рекрутингом, що мені було ок. Проте мама, яка вже змирилась, що професія її доньки буде називатись чудернацьким словом, подбала, щоб я хоча б не їздила на роботу так далеко: вона кинула мені лінк на іншу вакансію, і друге інтерв’ю завершилося моєю першою HR-роботою у новій сфері на парт-тайм.

Цікаво, що завдяки навчанню на Cousera я вже розуміла, за якою методологією відбувалася моя співбесіда і чому HR-директор ставив саме такі запитання. І мені  захотілося з ним працювати, адже він проводив співбесіду саме так, як вона повинна була відбуватися.

З часом я вирішила розширювати свою експертизу і знайшла собі фриланс (на додачу до навчання на стаціонарі універу і парт-тайм роботи). Це додало мені суперцінного досвіду — бо я постійно працювала з такими компаніями та вакансіями, з якими до того ніколи не стикалася.

Тоді ж відбувся і найнезвичніший досвід у моєму житті — я провела 500 (!) телефонних інтерв’ю на одну вакансію. І це вже телефонний етап, тобто початково кандидатів було ще більше. Два місяці роботи без вихідних, і, зрештою, людину ми знайшли. А я довела собі на все життя, що можу впоратись із будь-чим. Коли згадую цей період, у мене зникає відчуття страху, що я чогось не зможу.

Насправді то були складні дні. Я прокидалася о 7 ранку, займалася фрилансами, потім йшла на пари. Годинку після пар ще фрилансила, а потім ішла на парт-тайм роботу. Ввечері приходила додому й знов сідала за фриланс. Ну й на вихідних або фриланс, або щось із навчання. Вихідних як таких не було взагалі, усе паралельно.

Але мені був потрібен такий етап в житті, щоб побачити максимальне розмаїття можливих варіантів замовників, позицій і компаній. І після того, як я набила руку на широкому ринку, мені захотілося сконцентруватися на чомусь одному. Я зрозуміла, що хочу повноцінну роботу з перспективою кар’єрного росту.

Налагоджувати процес рекрутингу з роком досвіду? Не проблема!

Попрацювавши рік у професії, я почала шукати нову роботу.  Перш за все мене цікавив саме рекрутинг, тому я обирала вакансії з точки зору позицій, які доведеться закривати. Мою увагу привернули креатив і реклама — це дуже вузька сфера, що вимагає набагато вищого рівня скілів. Тут потрібно знати людей, аж до їхніх імен, бо всі всіх знають. А ще всі все обговорюють. І якщо ти десь факапиш, у якійсь «Косатці» вже будуть обговорювати, що ви — мудаки. Мені сподобалося, що тут буде багато викликів, а крім того, в мене вже був досвід роботи з відеопродакшном. 

Коли я побачила кейси [isdgroup], то зрозуміла: саме на такі проєкти я хочу шукати людей. Чого тільки вартий планетохід Earth 7 або кампанія «Голос води» для «Моршинської». На співбесіді в агенцію виявилося, що в мене не буде HR-директора і взагалі там немає інших HR, а ще потрібно налагоджувати процес рекрутингу в агенції. 

І я зрозуміла: тут не може бути варіантів, за яких в мене не буде зростання. За що б я не бралася, я зростатиму.

Після моєї згадки про 500 телефонних інтерв’ю Міша (Михайло Траверсе — стратегічний директор [isdgroup]) зробив мені джоб оффер. І так я — людина з одним роком досвіду — стала єдиною рекрутеркою у креативній агенції, яка робила перші проєкти, ще як я ходила до початкової школи.

Це був початок 2019 року. Відтоді я закрила 40 вакансій, а останні пів року працюю старшою рекрутеркою вже з джуніором у команді.  

Підсумок: завжди кажіть «так»

Ось що, на мою думку, потрібно робити, щоб швидко зростати професійно.

• Цікавитись. Якщо ви змінюєте професію, то перше, що треба зробити, перш ніж шукати роботу — це дізнатися про спеціальність і сферу. Шукайте в Google або на сайтах пошуку роботи, які компанії та вакансії існують у сфері, переглядайте рейтинги. Знайомтеся з людьми зі сфери та розпитуйте, як вона працює.
  
• Вчитись. Зараз є купа платформ, які дадуть вам знання і за які навіть не потрібно платити. Як варіант — завжди можна спробувати піти на стажування. Просто написати в різні компанії:  «Я готовий за тисячу гривень / безкоштовно робити ось це, це і це». 

• Занурюватися у challenging умови. Спочатку надавати перевагу роботі у форматі агентства або комбінувати зайнятості.

• Казати задачам «так». Навіть якщо ви ніколи не стикалися з ними раніше. Тим паче, хтось уже напевно робив те, що ви робите зараз, тому завжди можна звернутись за порадою до колег на ринку чи дослідити інтернет у процесі виконання завдання.

• Проявляти ініціативу. Навряд чи хтось буде проти того, щоб ви розширювали свій функціонал або з часом брали відповідальність за нових людей у відділі. Головне — не лише приходити з ідеями, а відразу пропонувати варіанти реалізації, у яких представлена й ваша зона відповідальності. Такий підхід доводить, що ви не лише хочете, а й робите.

Загалом є дві головні штуки, які варто знати про зростання. Перша: щоб швидко вирости, треба багато працювати. Друга: якщо щось не ясно, стрьомно, задачі об’ємні, а тобі складно — це нормально. Бо якщо все виходить постійно й з легкістю — ти не розвиваєшся. І лише там, де не знаєш, як щось зробити, і є зростання.

Шукаємо неймовірні кар’єрні історії! 

Нас цікавлять ваші професійні повороти, незвичайні випадки й унікальний кар‘єрний досвід. Усе, що навчатиме та надихатиме інших. Якщо бажаєте поділитися — заповніть, будь ласка, коротку форму за посиланням.

Більше кар’єрних історій від наших читачів

Хірург і трохи веброзробник: як лікар почав фрилансити на карантині

Як я зробила 50 тестових завдань за пів року і знайшла себе

Як бути ефективною в складних обставинах: історія та поради Нії Нікель