Як збільшити активність спільноти в соцмережах?

Люди долучаються до вашої спільноти, але не реагують на контент, не відвідують івенти й не беруть участь в обговореннях? У чому може бути причина та як збільшити активність, розповідає ком’юніті-менеджер спільноти «Навзаєм» Ярослав Борута. 

Що заважає спільноті бути активною

Спільнота — це об’єднання людей навколо спільних цінностей, сфери діяльності чи професії, де вони вчаться, отримують фідбек, знаходять нову роботу й організовують колаборації. Зазвичай за організацію та розвиток такого об’єднання відповідає менеджер спільноти (ком’юніті-менеджер). 

Неактивна спільнота — це спільнота, в якій учасники:

• не відповідають на запитання (їх треба постійно тегати чи просити в особистих повідомленнях);
• не пропонують створити контент, оновити правила чи провести івент;
• не діляться кейсами чи корисним контентом, не ставлять запитання та ніяк не беруть участь у житті спільноті;
• не реєструються на внутрішні ком’юніті-івенти.
• не коментують контент спільноти.

Це нормально для спільноти, що існує та розвивається 1-3 місяці. Та якщо з часом нічого не змінюється — отже, є проблеми, з якими треба попрацювати. Ось декілька причин, чому спільнота залишається неактивною попри численні зусилля.

• Людям не цікаво спілкуватися. Підписавшись, вони бачать, що більшість повідомлень у чаті пише одна людина (зазвичай — ком’юніті-менеджер), і розуміють, що спільнота ще на початку становлення. А отже, вони навряд чи отримають відповідь на свій запит, як і нових клієнтів чи роботу.
• Експерти рівня middle/senior не беруть участь в обговореннях. Це особливо критично для професійних спільнот. Якщо експерти не сприймають спільноту як майданчик для просування особистого бренду, то, ймовірніше, витрачатимуть свій час на нові проєкти, а не на спілкування в чаті. А без дискусій за участі експертів спільнота буде складатися лише з котячих гіфок та рекламних розсилок. 
• Учасники не розуміють, навіщо потрібна спільнота. Перш ніж стати ком’юніті-менеджером, я не вважав участь у спільнотах чимось більшим ніж просто спілкування. Та з часом саме завдяки участі в ком’юніті я отримав декілька нових проєктів, обрав собі монітор для роботи та знайшов перших клієнтів на кар’єрні консультації.
• Запрошені учасники не є цільовою аудиторією спільноти. А отже, їм не цікаві публікації, опитування та івенти, які ви проводите. Це особливо шкідливо для професійної спільноти, яку створюють під конкретну спеціальність або сферу. 
• Організатори не аналізують те, що відбувається у спільноті. Добре орієнтуватися на заздалегідь складену стратегію, але її треба постійно оновлювати зі зростанням ком’юніті. Інакше спільнота втратить свою користь. 
• Організатори фокусуються на чомусь одному: або на утриманні старих учасників, або на залученні нових. У першому випадку спільнота починає руйнуватися, щойно активні старі учасники знаходять нову роботу, змінюють фах чи переїжджають в іншу країну. У другому — у спільноті не формується ядро активних учасників, спільні меми та традиції. 
• Організатори не управляють спільнотою: не спілкуються з учасниками, не створюють контент, не продумують цікаві для аудиторії активності.

Must-have активної спільноти

Кожна спільнота — унікальна завдяки своїм учасникам, які мають власні потреби, досвід і запити. Та при побудові будь-якої спільноти є певний набір обов’язкових речей, без яких жодне ком’юніті не стане активним.

Швидке вирішення запитів 

У спільноті ми очікуємо отримати відповідь на фахове запитання від більш досвідчених колег. Якщо бачимо, що відповідь треба чекати добу, — йдемо в іншу спільноту або гугл. Саме тому без швидкого вирішення запитів ком’юніті ніколи не стане активним. З цього правила є виняток: у деяких закритих професійних спільнотах відповідь можуть давати в особистих повідомленнях через конфіденційність інформації (наприклад, якщо треба поділитися прямим контактом блогера-мільйонника у PR-спільноті). 

Що робити: долучити команду вашого проєкту до відповідей на запити. Також варто зібрати базу учасників із зазначенням їхніх компетенцій: так ви зможете тегати цих людей за запитом, а вони завдяки вам будуть отримувати нові замовлення та краще розуміти користь спільноти для себе.

Зрозумілі й прості правила

Якщо відразу не зрозуміло, що можна робити в спільноті, а що ні, нові учасники ризикують швидко отримати бан за недотримання невідомих їм правил і не зможуть взаємодіяти зі спільнотою. 

Що робити: прописати правила (не більш ніж 5-6 пунктів) та розмістити посилання на них у декількох місцях (наприклад, у закріплених повідомленнях та в описі телеграм-чату). 

Визначена аудиторія та тематика 

Якщо з першої взаємодії зі спільнотою не зрозуміло, хто є її аудиторією та з якими запитами можна приходити, — найімовірніше, нові учасники не будуть взаємодіяти з іншими та брати участь у житті ком’юніті. 

Що робити: прописати двома-трьома рядками, що це за спільнота, для кого вона, яка її мета, та розмістити це в декількох місцях ком’юніті (наприклад, у закріплених повідомленнях та в описі телеграм-чату). Також можна зверстати розширений опис спільноти на окремій сторінці в Notion.

Постійне залучення учасників у життя спільноти

Спочатку це буде робити ком’юніті-менеджер: створювати контент, проводити івенти, опитувати учасників спільноти, тегати людей у дискусіях. Це дасть учасникам привід заходити щодня або раз на декілька днів, щоб дізнатися, чи з’явилось у спільноті щось цікаве: нова вакансія, вебінар чи можливість безплатного просування себе як експерта/експертки. 

Що робити: регулярно створювати контент, пропонувати окремим активним учасникам чи учасницям проводити разом івенти. 

Участь ком’юніті-менеджера та команди в обговореннях 

У багатьох спільнотах, особливо нових, одразу помітно, хто працює в команді проєкту. Це люди, які пропонують свою допомогу, відповідають на всі запити, тегають інших та запускають опитування. У перші пів року, а то й рік життя спільноти роль ком’юніті-менеджера є критичною: без такої людини спільнота перетвориться або на флуд-чат, або на добірку рекламних новин організації.

Як збільшити активність учасників через контент

Різновидів контенту багато. Тож я запропоную декілька варіантів, покажу, який контент ми робимо в «Навзаєм» і в чому його переваги.

Опитування

Це і можливість провести кількісне дослідження в спільноті, і джерело для пошуку контент-мейкерів. Так, на початку роботи «Навзаєм» ми запускали відкриті опитування в телеграмі для вибору тем контенту та формату нетворкінгів. Зараз ми використовуємо опитування, щоб вибирати теми заходів або отримувати аргументи за і проти в питаннях розвитку спільноти. Наприклад, завдяки останньому опитуванню ми відмовилися від ідеї запустити бота, який писав би в особисті повідомлення всім новим учасникам «Навзаєм».

UGC-контент 

У контексті спільноти UGC (user-generated content) — це контент, який створюють її учасники. Оскільки вони є основою будь-якої спільноти, їхній контент — найцінніший, бо відповідає на конкретні запити цієї аудиторії. До того ж автори такого контенту можуть поділитися ним у себе в соцмережах. Тож за допомогою UGC ви отримуєте і корисний контент, і нове джерело залучення учасників до спільноти. 

У «Навзаєм» у середньому 60% контенту створюємо ми, а 40% — сама спільнота: від дайджестів подій у культурній сфері до порад з особистого брендингу. Наприклад, ми обираємо теми, які найбільш жваво обговорювали протягом тижня, і пропонуємо фахівцям спільноти створити контент на ці теми. Також ми розповідаємо про проєкти учасників, щоб органічно познайомити їх одне з одним і сприяти співпраці між різними проєктами.

Онлайн-івенти

Це можливість познайомитися з учасниками спільноти та дізнатися, що їм цікаво. Якщо на заходи потрібно реєструватися, ви отримуєте постійно оновлювану й деталізовану базу учасників. Контент з івенту можна перепакувати у текстові пости чи картки.

Також онлайн-івенти — це ще один різновид UGC, якщо спікери — це учасники спільноти, а ви тільки організовуєте та модеруєте захід. Наприклад, у «Навзаєм» ми запропонували всім охочим безплатно провести у нас захід і невдовзі запланували шість заходів на три місяці вперед.

Вічнозелені спецпроєкти

Це може бути гайд для входу в професію або фаховий словник. Наприклад, у нас є зверстані в Notion результати досліджень «Навзаєм Talks», які показують, що відбувалося в культурній, громадській та креативній сферах у 2022 році.

Сюди я також відніс би стікери та мерч спільноти, якщо до їх створення ви залучаєте самих учасників. У «Навзаєм» ми попросили графічну дизайнерку з ком’юніті розробити стікерпак для спільноти. 

Що в підсумку?

Неактивна спільнота схожа на щойно збудований будинок: усе нове й гарне, але поки ніхто не хоче в ньому жити. У такій спільноті учасники не діляться контентом, не розповідають про свої фахові проблеми, не пропонують оновити правила чи провести онлайн-воркшоп. Таке ком’юніті — нічний кошмар для менеджерів спільнот.

Спільноти не бувають неактивними просто так. За цим стоїть одна чи декілька причин: наприклад, ви невірно вибрали цільову аудиторію або учасники не розуміють, навіщо витрачати час на чергове ком’юніті. Для розв’язання цих проблем треба досліджувати аудиторію, формувати та тестувати гіпотези. Та спочатку варто забезпечити базовий мінімум для спільноти: написати зрозумілі правила та чітку концепцію, постійно залучати учасників у життя спільноти та допомагати швидко вирішувати їхні запити. 

Активність спільноти можна збільшувати через контент: опитування, івенти, спецпроєкти та UGC. Якісний контент можна перепакувати для різних соцмереж, використати як основу для обговорень у спільноті чи для пошуку потенційних амбасадорів.

Читайте також

Чим корисна для кар’єри участь у громадських організаціях?

Життя з нуля у 60+. Як переселенці старшого віку шукають роботу та друзів

Як отримати максимум від освітньо-професійних можливостей?