Дистанційка й діти: як це — бути мамою, яка працює з дому

Грамотно спланувати свій день на дистанційці — задача й загалом не з легких, а з дитиною все ускладнюється ще більше. Як ефективно працювати, якісно проводити час із дитиною і при цьому не збожеволіти? Ділимося досвідом трьох героїнь, які доводять: поєднувати материнство, роботу й залишатися в гармонії з собою — реально.

Дар’я Кельбас

Контент-маркетологиня, копірайтерка,
журналістка на фрилансі
та мама двох дівчат (5 і 10 років)

У мене двоє дітей, але декретної відпустки як такої не було жодного разу. На момент народження першої дитини я працювала випусковою редакторкою у відомій донецькій газеті — дозволила собі відпочити десь місяць, а тоді повернулася до справ. З появою другої доньки ситуація дещо змінилася: перші 6 місяців я працювала епізодично, десь до години в день — здебільшого допомагала чоловіку з його проєктом. За пів року відчула, що готова більше часу приділяти роботі, й почала працювати десь по 1-3 години на день, хоч і не щодня. А коли доньці був рік, повноцінно повернулася до роботи. 

Я взагалі трудоголік і не можу довго без роботи, тому після народження обох доньок спокійно поверталася до задач. 

Крім того, хотілося залишатися затребуваним та цінним спеціалістом — людині, яка пише комерційні тексти, бажано не випадати надовго з інформаційного та соціального поля, бо потім треба довго надолужувати пропущене. Фінансовий фактор теж зіграв свою роль.

Про типовий робочий день

Я поєдную три схожі професії: як журналістка — готую пресрелізи й статті, як копірайтерка та контент-маркетологиня — працюю з текстами різних форматів, що допомагають клієнтам досягати їхніх бізнес-цілей. 

Зараз у мене немає єдиного чіткого графіка: те, яким буде мій день, залежить від кількості задач і дедлайнів. Я фрилансерка, тож моїх замовників не дуже цікавить, коли я виконую свою роботу. Головне — аби зробила все вчасно й з тим результатом, який від мене чекають. 

Ранок ми проводимо з чоловіком та дітьми. Потім дівчата граються, а я працюю біля них. Коли вони просять погратися чи сходити на двір, завжди знаходжу на це час. А ввечері не просто вимикаю світло й прошу засинати самостійно, а вкладаю їх, бо і донькам, і мені так комфортніше.

Раніше я часто працювала вночі, коли діти засинали. Але зараз намагаюся лягати одночасно з доньками, бо нічна робота негативно впливає на організм. Поки не вдається на 100% цього дотримуватись, бо бувають термінові замовлення, або я знаю, що найближчі кілька днів не зможу працювати вдень, тож закриваю всі задачі вночі, щоб усе встигнути. 

Про поєднання материнства й роботи

Я дотримуюсь такого принципу: ніхто не повинен страждати. Ні проєкти, ні діти, ні я. Для цього я завжди створювала такі умови, щоб усі пріоритетні сфери життя були в балансі. Зараз це сім’я та робота. 

Навіть коли я багато працюю, то не вважаю себе поганою мамою, бо знаю, що мої діти не залишаться без уваги. 

Вважаю, що як дуже хочеться чи потрібно, можна багато що навчитися поєднувати. Наприклад, коли в нас була лише одна дитина, я часом залишала її з бабусею гуляти у візочку, а сама встигала з’їздити на нараду — мала на це рівно годину, бо потім донька прокидалася й потребувала мене. А коли молодшій доньці було 2 місяці, я брала прості замовлення, за які хай і платили символічно, проте така діяльність не вимагала надзусиль і дозволяла не втрачати навички написання текстів.

Було й таке, що спілкувалася з партнерами й паралельно годувала дитину грудьми або відводила на горщик. На зустрічах я часто використовую навушники, тому просто вимикаю в себе звук і допомагаю дитині, уважно слухаючи при цьому колег. А іноді й звук не вимикаю, бо маю брати активну участь в обговоренні. 

Що допомагає берегти ресурс

1. Запросити няню. Це допомогло мені нормально поєднувати догляд за дітьми, домашні справи та роботу, коли чоловік поїхав у майже 5-місячне відрядження. Проте зараз такої потреби немає, а я з роками навчилася виконувати кілька справ одночасно: писати текст, паралельно замовляти продукти додому, відповідати на робочі дзвінки й розважати дітей. 
2. Готувати страви на один раз, а не на кілька днів. Мені так комфортніше, ніж витрачати 2-3 години на приготування кількох страв, які можуть швидко набриднути й в підсумку бути не з’їденими. Крім того, ці 20-30 хвилин на обід чи вечерю дають можливість перемикнутися. 
3. Виділяти час на заняття спортом. Я для себе обрала фітнес — маю кілька відеотренувань з йоги, виконую ритмічні руханки, що дозволяють тримати тіло в тонусі. 
4. Розвантажувати неділю від справ. Люблю присвячувати її сім’ї чи собі. Хоча, звісно, буває, що доводиться витрачати цей день на робочі справи, які не встигла зробити на тижні. 
5. Не жертвувати сном. Коли відчуваю, що не виспалась, намагаюся цього ж дня лягти раніше або поспати довше, ніж зазвичай, аби відновити сили. 

Ольга Прадід

Співзасновниця й головна піарниця
контент-агентства OK Vision Agency
та мама двох дівчат (6 і 14 років)

Я почала працювати, коли моїй першій дитині було 2 роки. Мене мотивувало бажання продовжувати давати світу та людям щось значуще через роботу і при цьому приділяти вдосталь уваги сім’ї. 

Таким я бачу прояв любові до себе — робити все, що важливо й хочеться, не відмовляючись від одного на користь іншого.

Про типовий робочий день

Я намагаюся формувати типовий розпорядок дня так, аби в ньому були три важливі складові мого життя: сім’я, робота, я. 

Починаю день із себе. Для цього прокидаюся о 6-й ранку, а потім до 7-ї медитую, виходжу на пробіжку або роблю зарядку. Цієї години мені достатньо, аби налаштуватися на день. Потім прокидаються діти, ми снідаємо. Якщо триває офлайн-навчання, то чоловік відвозить дівчат до школи. Якщо вони навчаються віддалено, то йдуть до своєї кімнати на зум-уроки. 

На правах співвласниці та головної піарниці контент-агентства я сама формую свій графік з огляду на кількість робочих задач. Якщо їх багато, можу сісти працювати о 8-й. Якщо менше, або є більш нагальні справи, то о 10-й чи 11-й. А буває, я відчуваю, що потрібно присвятити день собі чи провести його з друзями, та й справ небагато, то так і роблю. Тут головне — заздалегідь повідомити про свою відсутність.

Хоча здебільшого робочих задач досить багато. Як піарниця, я беру участь у підготовці піар-кампаній, організації онлайн- та офлайн-подій, комунікації зі ЗМІ, інфлюєнсерами та клієнтами, розробці стратегії просування та контролі її реалізації. Як співзасновниця контент-агентства, контролюю терміни та відстежую результати роботи команди, беру участь у розвитку експертизи агентства, готую внутрішню звітність.

Про поєднання материнства й роботи

Я не соромлюсь просити про допомогу близьких. Наприклад, часом прошу чоловіка погратися з молодшою донькою, коли сама не можу це зробити. Іноді пропоную старшій доньці похазяйнувати на кухні й приготувати щось для всіх. А ще мені пощастило, бо з нами в одному місті живе мама чоловіка, і діти дуже люблять посеред тижня їздити до неї в гості. У такі дні я відриваюсь на повну: працюю 12 годин поспіль, інколи пропускаючи обід та вечерю.

Проте бувають ситуації, коли дітям потрібна конкретно я, а не сестра, тато чи хтось інший. Тоді беру перерву й виділяю час на спільні розваги. Звісно, іноді це стається не дуже вчасно — наприклад, під час робочих зум-зустрічей. У таких випадках проводжу мітинги з дитиною на руках. Проте зараз я вчуся домовлятися з доньками: кажу, що є ситуації, коли я маю термінові справи й не можу погратися прямо зараз, але зможу через 1-2 години. Нагадую про купу ігор, у які можна гратися самостійно, або пропоную приготувати щось смачненьке. Так ми разом вчимося відстоювати особисті межі, а я ще й прокачую дипломатичні навички.

Коли ситуація критична і мій заряд на нулі, домовляюся про перенесення робочих дедлайнів чи беру тайм-аут. Часто собі таке не дозволяю, але в моєму оточенні, що складається з мам, які працюють, до цього ставляться нормально. 

Що допомагає берегти ресурс

На мою думку, кожній мамі, яка працює, важливо наступне ↓

• Дбати про свій ресурсний стан, а для цього знати, що її наповнює. У моєму випадку це медитації, масаж, спорт, спілкування з близькими, малювання, шиття, 30-хвилинні прогулянки на природі. 
• Бути чесною з собою і розуміти, навіщо їй насправді ця робота. Маю на увазі усвідомлення, для чого їй працювати, скільки часу вона готова витрачати на це, яку фінансову винагороду хоче отримати.  
• Ставити себе на перше місце. Бо коли жінка щаслива й наповнена, то її вистачатиме і на дітей, і на чоловіка, і на успіхи в роботі, і на справи для себе.

А ще дуже рекомендую ось такі книги та подкасти, які, можливо, допоможуть розробити свою стратегію успішного поєднання сім’ї та роботи:

📚 Майкл Роуч «Гранувальник алмазу. Система управління бізнесом і життям»;
📚 Марина Мелія «Бізнес — це психологія. Психологічні координати життя сучасної ділової людини»;
📚 Джеймс Рапсон, Крейг Інгліш «Похваліть мене. Як перестати залежати від чужої думки і набути впевненості в собі»;

🎧 Подкаст Ірини Блонської «Шлях до себе»;
🎧 Подкаст Тhe Village «Простими словами»;
🎧 Подкаст Каті Гайдут «Людині потрібна людина».

Марія Ханіна

Ексменеджерка з нативної реклами у Happy Monday
та мама хлопчика (1,7 року)

Я почала працювати, коли сину було 3 місяці, бо втомилася бути лише домогосподаркою. Крім того, я хотіла залишатися конкурентоспроможною і боялася, що з тривалою паузою в роботі буде складно кудись влаштуватися в майбутньому. А ще робота робить мене щасливішою, допомагає бути в тонусі й відчувати соціальну значущість.

Довгий час мене переслідувало почуття провини через те, що я хочу працювати і не маю бажання весь день сидіти з сином. Приблизно рік пішов у мене на те, щоб усвідомити: бажання будувати кар’єру не робить мене поганою мамою, адже я так само люблю свою дитину та турбуюся про неї, як і мами, які не працюють. 

Я вірю, що щаслива мама, яка працює, принесе своїй дитині більше користі й щастя, ніж втомлена, зла і безробітна. 

Звісно, це працює не для всіх. Є жінки, які з задоволенням сидять у декретній відпустці — я знаю таких і захоплююся їхньою самовіддачею. Просто це не моя історія. 

Про типовий робочий день

Як менеджерка з нативної реклами, я відповідаю за безкоштовні та комерційні партнерства. Цей процес складається з багатьох дрібних справ — від пошуку потенційного рекламодавця та вигадування ідей для матеріалів до подання звітності та статистики після завершення партнерства.

Кожен мій робочий день проходить по-різному й дуже залежить від настрою та здоров’я сина. Коли в нього болить живіт або ріжуться зуби, я не встигаю виконувати все, що запланувала. Але бувають і дні, коли я можу тихо й мирно працювати кілька годин поспіль. 

Зазвичай я прокидаюся десь о 8-й ранку і до 9-ї розбираюся з нагальними робочими питаннями, поки чоловік готує сніданок: відповідаю на листи, передаю команді важливу інформацію та задачі, дороблюю те, що не встигла напередодні. Потім проводжу час із дитиною: ми граємось або виходимо на прогулянку.

З 12-ї до 17-ї я практично весь час працюю — до 15-ї син спить, а після сну майже завжди прокидається у гарному настрої, тому може сам себе зайняти іграшками або книжками. Після 17-ї чергую роботу з часом на малого: ми граємось, дивимось разом мультики, але час від часу я повертаюсь до ноутбука, щоб доробити розпочаті справи. Ще один активний період роботи в мене буває після того, як син засинає — о 21-22-й вечора. Тоді я ще десь годину чи дві можу посидіти над задачами.

Про поєднання материнства й роботи

Колеги й керівництво дуже лояльно ставляться до моєї ситуації. Здебільшого я постійно перевіряю робочу пошту та чати з телефона й одразу відповідаю на термінові запити. Але якщо не виходжу на зв’язок протягом 30-40 хвилин, ніхто не пише мені образливі повідомлення капслоком. 

Найскладніше з онлайн-зідзвонами. Наприклад, щочетверга у нас із командою проходить спільний кол на півтори години, і як би я не намагалася зайняти сина, час від часу він заходить на кухню, де я працюю, і перемикає увагу на себе. У такі моменти я можу на кілька хвилин вимкнути камеру, вигадати для нього якесь завдання та повернутися до ноутбука. 

Колеги вже звикли, проте з партнерами ситуація складніша. Якось у мене був дзвінок із великою міжнародною компанією, і буквально на перших же хвилинах прийшов син і почав плакати. Я попросила 2 хвилини перерви, але це не допомогло. Зрештою співрозмовники запропонували перенести дзвінок на інший день. Мені було дуже соромно та незручно, але партнери зреагували з розумінням, і в підсумку все закінчилось добре.

Коли я тільки починала працювати, найбільшим страхом було зірвати дзвінок із клієнтом через дитину. Але цей випадок показав, що люди спокійно реагують на малечу і це ніяк не впливає на подальшу співпрацю.

Іноді, коли розумію, що буду дуже зайнята серйозною справою, дозволяю сину гратися в ігри, які в інший час не заохочую. Наприклад, дозволяю навести лад в одній із кухонних шаф, де в мене стоять баночки з крупою, макаронами, горіхами та приправами. Ця фішка завжди працює — син щасливий і може годину діставати баночки з шафи, а потім ставити їх назад. 

Що допомагає берегти ресурс

Я вважаю, що кожній жінці, а особливо мамі, важливо розуміти, що її наповнює і дає ресурс. Ось речі, які допомагають мені підтримувати свою енергію на потрібному рівні ↓

1. Спілкування з друзями й близькими. Навіть якщо беру з собою сина, все одно прогулянка, кава та розмови допомагають вдихнути на повні груди. 
2. День, який присвячую лише собі. Чоловік проводить час із сином, а я маю можливість поїхати в місто, зробити манікюр, зустрітися з подругою або вирішити якісь свої справи. Це дає заряд на весь наступний тиждень. 
3. Читання або вишивка. Я присвячую цьому час, коли маю вільну хвилинку в будні. Для мене це схоже на медитацію — допомагає зосередитися, заспокоїтися та подолати негативні емоції. 

Багато з чим допомагає чоловік — із задоволенням проводить час із сином зранку, ввечері або на вихідних, ходить на закупи, виносить сміття, готує. Також до нас часто заходять друзі й родичі — вони граються з дитиною, і цим самим дають мені можливість попрацювати або просто відпочити та спокійно випити кави. 

А ще рятує розуміння та відсутність постійного контролю з боку керівництва, підтримка колег, адекватне навантаження на роботі й можливість відпроситися чи взяти вихідний, коли виникає така потреба. Саме такі умови дозволяють поєднувати материнство та робочі справи так, аби насолоджуватися кожним днем.

Читайте також

«Та кому я потрібна?»: 5 страхів при поверненні з декретної відпустки

Працюю вдома, а втомлююсь більше. Що робити?

Не тільки work-life: 4 види балансу, яких не менш важливо дотримуватися