Професія хореографа: як це — пов’язати життя з танцем?

Професія хореографа, безперечно, дуже творча, адже потрібно постійно вигадувати нові танцювальні елементи, поєднувати їх, підбирати музику, продумувати костюми. Але водночас це багато годин репетицій у танцкласі за навчанням танцівників, відточуванням їхніх рухів. Які переваги та недоліки існують у роботі хореографа, де на нього навчатися і як розвивати свою кар’єру — розповідає досвідчена хореографка та педагогиня сучасного танцю Кристина Шишкарьова.

Про власний кар’єрний шлях

Я народилася в родині артиста балету і все своє дитинство провела за лаштунками Національної опери України, дивлячись виступи легенд українського балету з-за куліс. Саме творче середовище, в якому я зростала, і підштовхнуло мене до вибору професії. У 12 років я вступила на класичне відділення Української академії танцю. Там познайомилася із сучасним танцем і вирішила продовжити свій розвиток саме в цьому напрямі. Тому після закінчення академії вступила в Київський національний університет культури і мистецтв (КНУКІМ) на перший потік кафедри сучасної хореографії.

У 16 років я вже працювала: танцювала в різних шоу-програмах, вар’єте, займалась піджейством. На зароблені кошти їздила на закордонні майстер-класи, купувала навчальні відеокурси та літературу. Я дуже рано зрозуміла, що мій успіх залежить тільки від мене, тому по максимуму вкладалася у власний розвиток. Ще на третьому курсі університету я зібрала невелику компанію танцівників, з якими ми допізна займались хореографією і ставили різні номери. По закінченню університету я пішла викладати до театру Раду Поклітару, але продовжувала навчатися сама. 

Після народження дитини я вже не могла так часто їздити на майстер-класи за кордон, тому почала привозити в Україну викладачів, які були мені цікаві. Таким чином я не лише вчилася сама, а й давала змогу перейняти досвід професіоналів іншим українським хореографам. З цього почалася моя школа Totem Dance School, перші студенти якої нині є її викладачами.

У моїй кар’єрі було багато різного досвіду: я танцювала в трупі Костянтина Томільченка та в театрі танцю КАРАКАЛА, була хореографом на шоу «Танцюють всі», але найбільшим своїм професійним досягненням я вважаю створення власної школи сучасного танцю і незалежної танцювальної компанії. Поруч зі мною друзі, колеги й учні, які вірять у мене та наші спільні цілі. Це велика відповідальність, але і гордість водночас.

Мій підхід до роботи майже не змінився за всі ці роки. Я завжди знала, що треба працювати на максимум, що ніхто не зробить мою роботу за мене, що я маю вдосконалюватися щодня. Проте з віком я стала відповідальніше ставитися до свого здоров’я, тому зараз ретельніше обираю проєкти, в яких беру участь. 

Хто такий хореограф

Професійний хореограф — це не диктатор, який вказує, що і як танцюрист має робити, а людина, яка задає вектори пошуків для виконавців, розкриває їхні можливості. Хореограф не домінує в залі, а є віссю творчої роботи. Він відповідає за те, що публіка побачить на сцені, тому повинен навчитися спрямовувати думку глядача, водночас залишаючи йому «повітря» для власних інтерпретацій.

Робочий день хореографа може виглядати дуже по-різному, в залежності від його сфери зайнятості, навантаження, професійного рівня. Оскільки я поєдную ролі хореографки, викладачки й продюсерки власної танцювальної школи, то крім репетицій з ансамблем, підготовки постановок та індивідуальних занять для підтримки форми, я також готую контент для лекцій та воркшопів і займаюся паперовою роботою. 

На фото: моменти репетицій

Які навички та вміння повинен мати хореограф

Щоб відповідати вимогам сучасного світу, хореограф має бути всебічно розвиненою особистістю: багато читати, вміти аналізувати інформацію, формувати власне ставлення до різних подій та явищ і транслювати його через рух. Також важливо вміти чітко ставити задачі танцівникам. Не кожен хороший танцівник може стати хорошим хореографом. Так само як не кожному хореографові потрібен досвід роботи танцюристом, щоб досягти успіхів. У світовій практиці є відомі хореографи, які самі не були виконавцями.

Для хореографа важливі такі якості та навички: 

• комунікабельність;
• аналітичний склад розуму;
• високий рівень емоційного інтелекту;
• композиційне та структурне мислення;
• неупередженість;
• тілесний інтелект;
• широкий світогляд.

Особисто я вважаю, що головне в будь-якій професії, зокрема і в роботі хореографа — любити свою справу і віддаватися їй на повну, а всього іншого можна навчитися.

Плюси та мінуси професії

Однією з головних переваг роботи хореографа є свобода творчого вираження. Через постановки можна транслювати багато своїх поглядів, думок та емоцій, встановлювати контакт з різними людьми, доносити власні переконання. 

Також хореограф має можливість створювати середовище для розвитку, як власного, так і своїх виконавців. Дуже приємно бачити, як твої учні професійно зростають, стають справжніми професіоналами, досягають кар’єрних висот. 

Але найбільший плюс цієї професії для мене в тому, що я займаюся улюбленою справою і ще й отримую за це гроші.

Щодо мінусів: часто робота хореографа залишається за лаштунками й всі лаври дістаються танцівникам. Для когось це може бути проблемою, але для мене це нормально, я не грішу марнославством. Також це доволі стресова робота. А ще ти сам встановлюєш для себе планку якості й тому завжди трохи незадоволений результатом. 

Де може працювати хореограф

Попит на хореографів у сучасному світі доволі великий, як і вибір сфер, в яких можна реалізуватися. 

По-перше, можна викладати в танцювальних студіях та гуртках як дорослим, так і дітям. Проте, працюючи з дітьми, можливо доведеться поєднувати хореографічну діяльність з посадою керівника гуртка і виконувати багато обов’язків, не пов’язаних з викладанням (ведення журналів відвідування, організація концертних програм, робота з батьками тощо).

По-друге, можна проявити себе у комерційному секторі. Брати участь у підготовці  танцювальних шоу та зйомці відеокліпів, тренувати шоу-балети, робити постановки шоу-програм при готелях чи ресторанах, допомагати в організації корпоративних свят тощо. Варіантів багато, можна спробувати декілька та обрати той, який дозволяє максимально розкрити ваш потенціал.

Заробітна плата хореографа залежить від його досвіду, регалій та статусу всередині комьюніті. 

Кар’єра і перспективи хореографа

На шляху професійного становлення кожен сам визначає свою кінцеву мету. Для когось вершиною усіх мрій є заснування власної танцювальної школи, для когось — місце у штаті конкретного театру, для інших — світова слава чи співпраця з зіркою. Кожен хореограф може обрати комфортний для нього напрям розвитку, головне — час від часу звіряти свої дії з метою й аналізувати, чи туди ви рухаєтеся.

Як стати професійним хореографом

Я вважаю, що вища освіта необхідна всім, хто має намір стати професіоналом. В ідеалі під час навчання майбутній хореограф має опанувати мистецтво балетмейстера, вивчити історію танцю та мистецтва, основи композиції, ознайомитися із шедеврами світової хореографії та багато іншого. На жаль, в Україні спеціалізована хореографічна освіта не настільки якісна, як хотілося б.

Серед закордонних освітніх закладів можу відзначити PARTS, CODARTS, The Place. Сильні виші є у Франції, Бельгії, Нідерландах, Великобританії, Канаді та США.. 

Є також хороші курси й індивідуальні програми від досвідчених професіоналів, але всі дисципліни рідко бувають зібрані в одному місці, тому доведеться пройти не один курс, щоб охопити весь комплекс необхідних знань та навичок.  Можу порадити відстежувати освітні програми фестивалів Impulstanz, Deltebre, сезонні курси при відомих світових школах, які я зазначила вище, та при театрах.

Поради хореографам-початківцям

• Створіть якісне резюме та фіксуйте свої постановки на відео, щоб додати до портфоліо.
• Зав’язуйте корисні контакти у творчому середовищі.
• Не бійтеся пропонувати свої послуги.
• Не дозволяйте використовувати себе і не виконуйте комерційну роботу задарма або за мізерні гроші.
• Дослухайтеся до критики, але не дозволяйте нікому знищувати ваше творче бачення.
• Цінуйте, любіть і поважайте своїх виконавців.

Що почитати й подивитися хореографові

📚Книги 

Я читаю багато фантастики та фентезі, також вивчаю анатомію та біомеханіку, цікавлюся космосом і квантовою механікою, антропологією, історією. Це допомагає мені глибше розуміти світ і процеси в ньому, а відтак знаходити цікаві й незвичайні теми для своїх постановок. 

Якщо говорити про конкретні книги, то для початку я б радила прочитати:

• «Звичка до творчості» Твайли Тарп;
• «Пам’ять крові» Марти Грем;
• «Проти течії» Михайла Фокіна;
• «Пройти крізь стіни» Марини Абрамович;
• «Терпсіхора в кросівках» Саллі Бейнс;
• біографії відомих хореографів та танцівників.

🎬Кіно

• «Біллі Елліот»
• «Весь цей джаз»
• «Кордебалет»
• «Суспірія»
• «Піна»
• «Каннінгем»

💃Постановки

Раджу стежити за творчістю хореографів: Дам’єна Жалє, Жерома Беля, Ксав‘є Леруа, Сіді Ларбі Шеркауі, Крістал Пайт, Александра Екмана, Акрама Хана, Дімітріса Папаіоанну.

Читайте також

«Актор — частина мови дієслово». Актриса Катерина Молчанова — про свою професію

Історії трьох людей, які зробили музику своєю професією і досягли успіху

За що відповідає режисер та як ним стати: про професію — із перших вуст