Від підтримки клієнтів до тестувальниці: як працівниця Happy Monday змінювала ролі в команді

Кілька поколінь тому запорукою кар’єрного успіху вважали готовність присвятити життя одній справі та вирости в ній до рівня справжнього профі. Сьогодні ж люди змінюють професії чи поєднують кілька напрямів одночасно, що не заважає їм професійно зростати та розвиватися. Підтвердження цього — історія нашої колеги Дарʼї Васьковської. Даша постійно вчиться й за сім років у команді змінила кілька ролей — від спеціалістки з підтримки до продакт-менеджерки та тестувальниці. Як їй це вдалося — читайте в матеріалі.

Нещодавно також розповіли, як наша операційна директорка Юля збагнула, що не вивозить лишатися в Києві через обстріли й тривоги, зібрала своє життя у сорок картонних коробок і вирушила до села на Закарпатті.

«На тебе навіть каска завелика»: як я шукала роботу після університету

Я закінчила Дніпродзержинський державний технічний університет (з 2016 року називається Дніпровським державним технічним університетом) за новою спеціальністю, яка мала поєднувати інженерну справу та енергоменеджмент. Насправді це був суто електротехнічний напрям, і менеджменту нас особливо не вчили. Проте я уявляла, що випущуся й займатиму керівну посаду десь на промисловому підприємстві:)

Коли ж після завершення навчання я шукала роботу в енергетичному секторі, з мене тільки сміялися, мовляв, що тебе там навчили, ліпше знайди собі чоловіка, а сама займайся дівчачими справами. Ще говорили, що з мене каска злітатиме. Словом, я швидко зрозуміла, що діла з цього не буде.

Я почала шукати інші варіанти й потрапила на стажування до автосалону — вчилася продавати машини. Атмосфера там панувала не надто привітна, тож незабаром я звідти втекла. Врешті я влаштувалася до «ПриватБанку», де пропрацювала наступні роки — доки не пішла в декретну відпустку. В банку я змінила кілька позицій: спершу була операторкою кол-центру, а потім перейшла до служби підтримки співробітників. Незабаром її об’єднали зі службою технічної підтримки, і тут я вже затрималася надовго: пройшла шлях від звичайного оператора до аналітика баз даних. 

Стала частиною Happy Monday до того, як з’явилася сама компанія

Так склалося життя, що я не мала змоги довго відпочивати в декреті, тож коли доньці було 9 місяців, я почала переглядати вакансії. До речі, на платформі виходила моя стаття «У вас же дитина, а не лоботомія! Як подолати страхи та вийти з декрету?». Для неї я поговорила з кар’єрною консультанткою Уляною Ходорівською, й ми розібрали труднощі та страхи, пов’язані з поверненням молодих мам до роботи.

Моя ж робота шукалася не дуже довго: подруга побачила на фейсбуці хорошу пропозицію й поділилася зі мною посиланням. Це була часткова зайнятість — по 2–3 години на день, тобто якраз те, що я шукала. Обов’язки були звичні для мене й перегукувалися з моїм досвідом у клієнтському сервісі. Ще один бонус — віддалений формат роботи, адже я не тільки мала немовля, а й жила в Дніпрі. Тож пазл склався, і я потрапила до Happy Monday. Хоча, якщо точніше, ще не сюди:)

У команді жартують, що я з’явилася в Happy Monday раніше, ніж виникла сама компанія. І справді: я долучилася в липні, а річницю створення ми святкуємо 26 вересня. Тож кілька місяців я працювала в Start2Go — проєкті, що також стосувався тем роботи й працевлаштування та передував Happy Monday.

Вчилася продакт-менеджменту, поки донька поруч бавилась іграшками

Спочатку команда складалася всього з кількох людей, тож я поєднувала різні напрями роботи. Майже одразу з появою Happy Monday ми запустили сайт, я розібралася з адмінкою та займалася постингом вакансій. Крім того, я консультувала клієнтів та відповідала на їхні запити. Якщо підсумувати, то це був мікс саппорту, контент- та акаунт-менеджменту. 

Я суміщала ці обов’язки близько двох років, коли до мене прийшла Аня Мазур, наша директорка, показала двомісячний курс із продакт-менеджменту й запитала, чи не хочу я його пройти.

На той момент ми не мали продуктового напряму в компанії, проте хотіли розвиватися в цей бік. Аня подумала, що непогано було б мене до цього залучити, адже ми добре спрацювалися й мали відповідний рівень довіри. Звісно ж, я погодилася!

Завдання було не з легких, адже донька була ще маленька. Доводилося хитрувати, щоб відвертати її увагу й мати змогу повчитися. Здебільшого я робила конспекти, сидячи на підлозі й одним оком поглядаючи за тим, як вона бавиться іграшками. Проте навчання минуло не дарма, адже зараз я поєдную посади QA- та продуктової менеджерки.

Часом навіть від перспективних кар’єрних пропозицій варто відмовлятися

Коли я була підліткою, нам у школі проводили профорієнтаційне тестування. Впевнена, що у багатьох таке було: відповідаєш на купу запитань і дізнаєшся, які групи професій тобі ближче. Мені завжди більше підходила робота з системами й технікою, а не з людьми, хоча я комунікабельна й легко знаходжу спільну мову з іншими. Тому коли я поєднувала в Happy Monday різні ролі, мені органічніше було мати справу з WordPress, ніж комунікувати з клієнтами.

В якийсь момент Аня Мазур запропонувала звузити мою роль до позиції акаунт-директорки, щоб я прицільно працювала з клієнтами, зокрема консультувала їх щодо розміщення вакансій, оформлення профілів та створення партнерських матеріалів у медіа. Скажу чесно: я розгубилася! Пропозиція була з усіх боків чудова, але щось мені муляло. Врешті я збагнула, що можу без проблем займатися такими завданнями у форматі часткового залучення, але присвячувати їм весь робочий час — не моя сродна праця. Тож я відмовилася, і це було правильне рішення.

Як справжня любителька систем обожнюю укладати все у схеми й структури

Концепція lifelong learning у дії: як я опановувала QA

Коли ми додавали нові функції на сайт, вони переважно стосувалися розділу з вакансіями. Оскільки цим напрямом від початку займалася я, то й тестування оновлень було на мені. Звісно, я робила це не так, як досвідчений QA-інженер, а як вміла та розуміла. Проте компанія зростала, а з нею розвивався й сайт — додавалося чимало продуктів та функцій, тож у мене виникла ідея повноцінно навчитися тестування.

Перше навчання мені запропонувала Аня, тепер була моя черга: я прийшла до неї й розповіла, що хотіла б повчитися QA і що це буде корисно для компанії. Аня мене вислухала і погодилася. Я промоніторила пропозиції на ринку, обрала курси й пройшла чотиримісячне навчання.

Це був точно мій напрям, адже, як я вже говорила, я люблю працювати з системами. Хоча ми не маємо повноцінного тестового середовища, я регулярно використовую отримані на курсах знання й радію, що взялася за чергове навчання. І так, було простіше, бо дитина вже доросла:)

Дайвер чи сканер: до якого клубу належите ви

У своїй книзі «Омріяне життя. Як досягти бажаного в сім’ї та на роботі» (оригінальна назва — “Refuse to Choose”) кар’єрна та лайф-коучка Барбара Шер розділяє людей на дайверів і сканерів — залежно від їхніх інтересів і кар’єрних цілей. 

Дайверам подобається глибоко досліджувати один напрям, тож вони прагнуть стати найкращими фахівцями у своїй галузі. Натомість сканери мають купу зацікавлень — хапаються за різні речі й вважають, що хорошому водієві не обов’язково розбиратися в тому, що під капотом. Завдяки своїй різносторонності вони можуть мігрувати між сферами й братися за міждисциплінарні проєкти.

Мабуть, в іншому житті я б хотіла бути дайвером і до деталей розбиратися в одному напрямі, але поки що я сканер, і в цьому є свої переваги. Якщо ви також належите до клубу сканерів, то спробуйте попрацювати у стартапі чи невеликій компанії з прогресивним мисленням, де вам дозволять суміщати ролі й експериментувати. Є чималий шанс, що вам сподобається!

Читайте також

PayCheck. Історія агента служби підтримки, що виріс до Customer Success Manager із зарплатою понад $10 000

ФОП — свідомий вибір бути чесним з собою та державою

Як поєднати декрет з чим завгодно: історія і поради Інни Галецької