Кардинально змінити професію завжди було сміливим кроком, а під час повномасштабної війни — і поготів. Троє українців — Геннадій, Анастасія та Катерина — розповідають, як ризикнули почати кар’єру з нуля та з чим стикнулися на шляху зміни професії в часи великої війни.
Від адміністратора закладу — до проєктного менеджера в ІТ
Про рішення змінити кар’єру та вибір професії
В університеті я вивчав англійську філологію. Після закінчення вишу мав і досвід за фахом — працював перекладачем. Потім влаштувався бариста в закладі, де мені згодом запропонували стати адміністратором. Я мав розвинуті лідерські якості, тож погодився, а вже в процесі роботи зрозумів, що це моя історія.
Але робота у сфері громадського харчування й обслуговування — неабиякий стрес. Ще до 24 лютого 2022 року я відчував, що було б добре змінити професію, зокрема через вигорання. Не наважувався, бо було «не на часі». Але повномасштабна війна зробила мене більш рішучим.
З початком вторгнення я певний час не міг працювати, з’явилася можливість усе зважити та розібратися, що мене справді цікавить. Тож я повернувся до роздумів про світчерство.
До того часу я не розглядав проєктний менеджмент серйозно. Аж потім зрозумів, що мені підходить поєднання таких факторів, як не дуже високий поріг входу, наявність великої кількості навчальних курсів і перспективи розвитку. Плюс ця професія непогано метчилася з моїм бекграундом. А ще вона сподобалася мені своєю гнучкістю: якщо раптом не сподобається проєктний менеджмент в ІТ, я можу знайти роботу в будь-якій іншій сфері.
Про опанування нової професії
Я почав знайомитися з професією через безплатні курси в інтернеті. Але під час навчання мені було нудно, і я переживав, чи не знуджусь так само й на роботі. Дійшов висновку, що дуже важливо відразу ж занурюватися у сферу, де плануєш працювати.
Наважився на платне навчання: мій знайомий був куратором креативного курсу в Projector, і з довіри до нього я вирішив повчитися саме в цьому інституті. Зробив курс своїм пріоритетом: регулярно виконував домашні завдання, передивлявся відео, робив конспекти й активно спілкувався з куратором, а також у межах курсу працював над кількома практичними кейсами — для дизайн-агенції та стартапу.
Про першу роботу та розвиток у професії
Мені дуже пощастило, адже першу роботу я навіть і не шукав — дизайн-агенція, над кейсом якої я працював на курсі, буквально за місяць-півтора після навчання запропонувала мені місце.
Спочатку мені запропонували долучитися до волонтерського проєкту, і я погодився, адже це неоціненний досвід і потенційна можливість для працевлаштування. Під час роботи я дуже старався, проявляв себе, вчився та багато працював. Гадаю, що мою старанність оцінили, оскільки вирішили взяти мене на постійну роботу.
За рік я вирішив змінити роботу, оскільки працював над багатьма проєктами й мій фокус уваги розпорошувався. Відчував, що роблю все й одразу. Натомість хотілося спробувати попрацювати над чимось одним. Тому зараз я працюю проєктним менеджером із локалізації в українській продуктовій компанії.
Поради для тих, хто хоче почати все з нуля
- Якщо дійсно цього хочете — не чекайте: змінюйте щось, рухайтеся в бажаному напрямі.
- Дізнавайтеся ще на старті, як знайти роботу в обраній сфері без або з маленьким досвідом.
- Подбайте про заощадження: вони знадобляться, якщо робота знайдеться не одразу.
- Почитайте історії людей, які вже працюють у цікавій вам професії, щоб зрозуміти її плюси та мінуси. Не соромтеся поспілкуватися з цими людьми, щоб позбутися ілюзій.
- Підготуйтеся психологічно. Коли ти починаєш щось нове, це завжди страшно та стресово. Будьте готовими до можливих випробувань.
- Ставтеся серйозно до навчання. Дисципліна — головна умова результатів.
Від гідрогеологині — до графічної дизайнерки
Про рішення змінити кар’єру та вибір професії
За освітою я інженерка-гідрогеологиня. Геологію обрала не випадково: у моїй родині кілька поколінь геологів, батьки мали свою фірму в Маріуполі та багато розповідали мені про цю професію. Під впливом батьків та свого бажання виїхати вчитися в інше місто я вступила в університет у Дніпрі.
Геологія видавалася мені дуже романтичною, про неймовірні літні практики ходили легенди: походи, гітара, природа. Навчання справді було цікавим, але що ближче був захист магістерської роботи, то більше я сумнівалася, що хочу працювати в цій сфері. Коли почалося повномасштабне вторгнення, то концентрація на внутрішніх бажаннях посилилась: мені захотілося втілити в життя те, що цікаво саме мені, а не комусь іншому.
Але на мене тиснула думка про те, що я витратила на навчання в університеті 6,5 років, а на нову освіту потрібно багато ресурсів. Я вирішила відповісти собі на запитання: чи хочу я працювати в геології? А як на це можна відповісти, якщо ніколи не пробувала? Тож я вирішила попрацювати за фахом, а вже потім визначитися. Але за місяць почалося повномасштабне вторгнення, і мене відправили у неоплачувану відпустку.
Вторгнення дуже емоційно вплинуло на мене, бо я хвилювалася за батьків і родичів з Маріуполя. Але зробити нічого не могла: тільки чекати й сподіватися, що вони таки вийдуть на звʼязок. Зрозуміла, що мені потрібно чимось займатися, щоб не зійти з розуму. Натрапила на безплатні курси для графічних дизайнерів, доступ до яких відкрили для підтримки українців. Одне за одним проходила заняття, вивчала нові інструменти, покращувала знання. Це дуже підтримувало мене морально, і я зрозуміла, що хочу спробувати себе в дизайні.
Про опанування нової професії
Я вирішила піти навчатись у Projector, але не знала, який саме напрям мені підходить. Залишила заявку, зі мною сконтактувала менеджерка й запитала: UX/UI дизайн чи графічний? Я розгубилась. Мені порадили переглянути два відео про ці професії. Коли ввімкнула відео про графічний дизайн, то сказала собі: так, це точно те, чим я хочу займатись!
Під час навчання у Projector я працювала над створенням айдентики для музею «Український Парнас», і наприкінці курсу зрозуміла, що мені дуже подобається фантазувати, вигадувати й застосовувати це в роботі.
Я відчувала, що маю обов’язково спробувати нову професію, тож докладала дуже багато зусиль. Мене надихав фільм «Форест Гамп», де головний герой ніколи не думав, вдасться йому чи ні, чи є в нього талант. Він буквально брав і робив те, що йому до вподоби, і досягав неймовірних результатів. А ще мене оточували дивовижні люди, які дуже сильно підтримували й надихали.
Про першу роботу та розвиток у професії
Після навчання мені хотілося розвиватись і далі, тому я шукала натхненну роботу, якою мені буде цікаво займатись. Ходила на багато співбесід, але все було не те. То я не підходила, то мені не подобалось.
Приблизно за три місяці кураторка курсу запропонувала мені податися на вакансію стажера в Projector. У той момент я подумала: це точно те місце, де я дуже хотіла б працювати. Я пройшла кілька співбесід та розмов з HR-менеджеркою, весь цей час не хотіла приймати інші пропозиції роботи та зрештою отримала оффер через два місяці й досі працюю в інституті.
Поради для тих, хто хоче почати все з нуля
- Не бійтесь, пробуйте та оточуйте себе людьми, які підтримають. Вірте в себе, не здавайтесь і доводьте справу до кінця. Наповнюйте свою голову прекрасними книжками та фільмами, здобувайте якийсь новий і цікавий досвід. І взагалі — намагайтеся жити різноманітне життя!
- Завжди намагайтеся бути найкращими у своїй справі, бути кращими за себе вчорашніх. Конкуренція дуже висока, знайти роботу непросто, тож працювати над собою доведеться дуже багато. Недостатньо лише пройти курс, вчитися необхідно буде все життя. Дизайн — це не про те, щоб тягати пікселі на макбуці в хіпстерській кав‘ярні; це стиль життя, коли ти постійно наповнюєш свою голову чимось прекрасним і цікавим.
Від репетиторки з фізики — до фронтенд-розробниці
Про рішення змінити кар’єру та вибір професії
Освіту я здобула на фізичному факультеті в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. З останнього курсу почала активно шукати роботу. Працювала менеджеркою в аутсорсинговій компанії, аспіранткою в Національній академії наук України, у головній астрономічній обсерваторії, а також шість років була тестувальницею в Україні й Німеччині та навіть вчителькою і репетиторкою з фізики.
Змінювати роботи доводилося через бажання заробляти більше й займатися тим, що дійсно приносить задоволення. Я ніколи не цуралася своїх обов’язків, а навпаки — робила що могла і що виходило.
На початку 2022 року я бачила себе репетиторкою з фізики. Ми з чоловіком жили в Сумах, а коли почалось повномасштабне вторгнення, виїхали до моєї мами на околицю міста. Я зрозуміла, що в такий складний період чимало дітей, з якими я працювала, або виїхали з країни, або не виходили на зв’язок. З часом я звʼязалася з усіма своїми учнями, вони всі виявилися цілі та в безпеці, дехто навіть хотів відновити заняття. Але в у мене не було тоді внутрішнього ресурсу працювати з дітьми. На щастя, впоратися з труднощами мені допоміг психолог.
Якось мені написав колишній керівник з Німеччини, щоб запропонувати допомогу. Мені вдалося влаштуватися на позицію проєктної менеджерки, але відтоді, як я працювала в цій сфері вперше, пройшло кілька років, тому вирішила пройти курс із проєктного менеджменту в Projector, щоб оновити знання. За деякий час я зрозуміла, що менеджмент — це не зовсім моє. Випадково я натрапила на курс із фронтенду для початківців і вирішила його пройти.
Про опанування нової професії
Спочатку я переживала, що мені не сподобається і я все закину. Сказала собі: раптом що — це не перша зміна в моєму житті, я без проблем зроблю це знову. Проте, на щастя, все вдалося. Мені одразу сподобався курс, я готувала всі домашні завдання і несподівано для себе закінчила курс на відмінно. Ця відзнака надавала мені якогось драйву та впевненості у власних силах.
Логічним продовженням для мене стали курси з Javascript та React, після завершення яких у мене вже не було хвилювань, оскільки я знала, що мені подобається. Зрозуміла, що хочу займатися саме фронтендом, бо мені цікаво візуально створювати щось красиве.
Найцікавішим для мене було працювати саме над курсовими завданнями, коли виростаєш до того, що з нічого можеш створити складний проєкт. Паралельно з курсами я працювала. Щоб усе встигати, взяла додатковий вихідний у п’ятницю, який приділяла навчанню. Для мене навчання — це додаткова робота, бо через нього вихідні буквально зникають. Тому я дуже вдячна, що компанія погодилась і дала мені можливість навчатися.
Про першу роботу та розвиток у професії
У вересні, після завершення поки що останнього курсу в Projector, я вирішила звільнитися, щоб у мене було більше мотивації знайти нову роботу в новій професії.
Але пошуку як такого взагалі не було. По суті, для мене спрацював нетворкінг. Після закінчення курсу я вирішила зробити кілька вебсайтів, щоб прикладати як портфоліо до резюме. Займалася цим і ще не відгукувалася на вакансії, але всім знайомим казала, щоб мали мене на увазі, якщо десь почують про вакансію, на яку я можу підійти. І згодом моя знайома надіслала мені вакансію фронтенд-початківця в одній компанії. Це був щойно створений стартап, і на початку я працювала безплатно — за менторство, досвід і майбутні рекомендації. Я могла собі це дозволити, бо мала фінансову подушку. За місяць, коли в компанії побачили, що в мене все добре виходить і є результати, мені запропонували контракт, і я й досі працюю тут.
Поради для тих, хто хоче почати все з нуля
- Уникайте ілюзії, що після курсів ви будете відразу багато заробляти. Для цього потрібен час.
- Гроші не настільки важливі, як те, що справа має приносити задоволення: коли ти не помічаєш, як швидко проходить час за роботою. Коли щось не приносить задоволення, це завжди можна залишити. Так буває, головне — спробувати. Пробуйте й не бійтеся змін навіть у часи війни.
- Будьте готові не обмежуватися знаннями з курсів. Навіть після навчання потрібно буде докладати зусиль і досліджувати тему глибше.
- Готуйтеся до труднощів, але не втрачайте надії. Пропозиція роботи може зʼявитися не одразу, але якщо не опустите руки — все вийде.
Шукаєте роботу?
У нас на сайті багато вакансій на будь-який смак для фахівців різних професій 👉
ВакансіїЧитайте також
«Найбільш слушний момент — зараз». Люди, які змінили професію у період кризи
Час кар’єрних змін: 10 ознак, що вам пора міняти посаду, роботу чи професію
Як журналістка, жонглер та аналітикиня змінили професію й перейшли в ІТ
так душевно написаний блог, що аж хочеться залишити коментар і подякувати! Дякую за ці історії, це вселяє надію, що все буде добре!