Натиснути на кар’єрну паузу: три історії про сабатікал

Вигорання, сумніви щодо вибору кар’єри та життєвих пріоритетів, бажання якісно відпочити, особисті чи сімейні проблеми — люди йдуть у сабатікал з різних причин і повертаються з різними висновками. 

Наші герої діляться власним досвідом сабатікалу: розповідають, що спонукало їх взяти довгу відпустку, чим вони займалися та які уроки винесли. А також дають поради тим, хто планує піти в сабатікал.

Настя Пасенко 

Редакторка кар’єрного порталу Happy Monday

Тривалість сабатікалу — 4 місяці

Про рішення піти в сабатікал

До сабатікалу я працювала головною редакторкою кар’єрного порталу Happy Monday. Я в компанії майже від початку її заснування, і за час своєї роботи була й SMM-ницею, й таргетологинею, й email-маркетологинею, і редакторкою, і копірайтеркою — а часом поєднувала всі ці ролі.

Кажуть, що щасливі годин не помічають, і це правда: втомитися й вигоріти від улюбленої роботи навіть легше, ніж від тієї, яку терпіти не можеш.

З часом наша команда зростала, і в мене забрали велику частину роботи. Мені мало б стати легше, але чомусь не ставало. Попри зменшення обов’язків, я не могла ні на чому зосередитись, нічого не встигала, була постійно втомленою й роздратованою. 

Я знала, що таке сабатікал (у нас у журналі вже тоді була відповідна стаття), але мені здавалося, що таке практикують лише великі компанії, в яких співробітників кури не клюють. Тоді як на мені було зав’язано багато роботи, і я розуміла, що не можна просто так зникнути й вимагати, щоб мене чекали. Тож вирішила звільнитися. 

Те, що в підсумку ми з Анною Мазур, засновницею та СЕО Happy Monday, домовилися про сабатікал — її заслуга (Аню, дякую й обіймаю!). Для мене це стало справжнім шоком — що роботодавець може зрозуміти мої потреби і зробити таку пропозицію. У мої плани не входила зміна професії, тож я з радістю погодилася повернутися на свою посаду за 4 місяці — саме стільки, на мою думку, мало вистачити для відпочинку. На цей час до команди приєдналася нова редакторка, яка була в курсі нашої ситуації.

Про те, як провела сабатікал 

Я не мала чіткого плану, хіба якісь загальні бажання — виспатись, прочитати все непрочитане, почати ходити на масаж та в басейн, кудись з’їздити, багато гуляти. Та першого ж дня мого відпочинку в Україні оголосили локдаун, і я зрозуміла, що все піде не так, як хотілося.

З одного боку, карантин позбавив мене багатьох задоволень, з іншого — мені вдалося пережити його легше, ніж багатьом іншим. Поки хтось втрачав роботу, переживав про скорочення зарплати чи пристосовувався до онлайну, я просто собі жила, знаючи, що ні роботи, ні зарплати в мене в цей період немає за замовчуванням. До речі, про фінансову сторону питання: ці 4 місяці я жила на наші з чоловіком заощадження, ми заздалегідь усе обговорили й розрахували. 

Перший місяць я регулярно заходила в робочі чати в невидимому режимі й перевіряла, як там у всіх справи. Я знала, що команді в ці часи довелося несолодко. Хотілося розділити з ними цей тягар, але водночас я розуміла, що з мене досить і мого власного. Як під час розгерметизації в літаку — спочатку кисневу маску потрібно одягнути на себе.

Моїм головним завданням було відпочити й пригадати, що в мене є я, а не лише робота. 

Онлайн-розмови з психотерапевткою, багато сну, йога, повноцінне харчування, десятки книжок, фільмів і серіалів, курс з історії літератури, а ще майже повна відсутність стресу (окрім, звісно, страху, що мої рідні захворіють на ковід) зрештою зробили свою справу — мені стало краще. А ще я завела кішку в надії на цілющий ефект пет-терапії. З цим не склалося, бо кішка мені дісталася така, що замість терапії гамселить по обличчю, але люблю її все одно.

Про винесені уроки

Жодних аж таких одкровень за час сабатікалу зі мною не сталося, бо й не мало статися. Хіба що я навчилася трохи краще чути свої потреби й турбуватися про себе, перш ніж мозок і тіло почнуть волати про допомогу. І пообіцяла собі робити це й надалі. 

З часом при думці про обов’язки я почала відчувати жваву цікавість замість бажання запхати голову в пісок. Це стало для мене головним критерієм того, що сабатікал спрацював.

Після повернення на роботу дуже важливо було «тримати оборону». Переважно це вдавалося, бо я вже знала, до чого може призвести оце «ну ще трохи попрацюю». А ще величезною підтримкою стало те, що редакторка, яка заміняла мене, залишилася з нами в команді (Наталю, дякую й обіймаю!). 

Зараз я згадую про сабатікал не як про класну відпустку, яку хочеться повторити, а як про необхідність зализати рани.

Я повернулася з великою кількістю енергії і бажанням щось робити. Пам’ятаю, як майже одразу написала Ані з пропозицією нарешті дати хід нашій давній ідеї — написати книгу. Відтоді минув рік, і нашу «Кар’єру без драм і травм» вже можна придбати! Мабуть, це найкращий подарунок, який зробив для мене сабатікал. 

«Кар’єра без драм і травм. Розвиток за власними правилами»

— Анна Мазур, Настя Пасенко

Поради тим, хто планує сабатікал

Заздалегідь продумайте фінансове питання

Перевірте, чи вистачить у вас заощаджень на час сабатікалу; почніть заощаджувати, перш ніж брати відпустку; попросіть про фінансову підтримку рідних; домовтеся про оплачуваний сабатікал, якщо це реально. Словом, робіть що хочете, але переконайтеся, що вам буде за що жити, поки ви відпочиватимете. 

Попросіть близьких про підтримку

Якщо у вашому оточенні є люди, які вважають вигорання модною примхою і радять не вимахуватись — з ними потрібно провести профілактичну бесіду й пояснити важливість такого кроку для вас. Або виключити їх із кола свого спілкування на час сабатікалу (чи й назавжди). Особливо важить підтримка тих, хто безпосередньо живе з вами й не буде докоряти вам за неробство, брак внесків у бюджет тощо. 

Дайте собі час із запасом

Я не знаю, як визначити, скільки часу потрібно на сабатікал — усе дуже індивідуально. Я пораджу тільки взяти трохи більше часу, ніж вам здається, що потрібно. Краще за власним бажанням вийти на роботу раніше запланованого, ніж вимушено повертатися, бо вийшов час або грошей катма. 

Робіть те, що хочете

На мою думку, сабатікал — це час на себе, перерва не лише від роботи, а й від гонитви за схваленням суспільства і спроб відповідати його вимогам. Тому дозвольте собі робити те, чого хочеться саме вам. Якщо це бінджвотчинг серіалу «Спіймати Кайдаша» до четвертої ранку — най буде. 

Працюйте з психотерапевтом

Якщо ви розумієте, що причина вашого сабатікалу криється десь усередині: у ваших підходах до роботи, ставленні до себе, життєвих установках тощо — зверніться до психотерапевта (якщо ще не), аби разом пропрацювати ці питання. Інакше після повернення на роботу все піде по колу. 

Зробіть список нових правил перед поверненням на роботу         

Перш ніж повертатися у стрій, подумайте, що змусило вас взяти таку тривалу відпустку та що потрібно відтепер робити, аби ситуація не повторилася. Хай це виглядає як список to do та not to do, який ви триматимете перед очима. І хай він береже вас від повторення негативного сценарію.

Ірина Сулацька

 Технічна рекрутерка, лекторка, авторка статей, менторка рекрутерів-початківців

Тривалість сабатікалу — 6 місяців (ще триває)

Про рішення піти в сабатікал

До сабатікалу я працювала рекрутеркою в американському стартапі Matic: відповідала за процес найму співробітників в український офіс компанії. Крім цього, викладала в Lviv IT School, EvoTalents School, систематично писала для Happy Monday і SourceCon, а ще час від часу виступала на публічних подіях і консультувала компанії та кандидатів з питань найму й працевлаштування.

Від самого старту кар’єри я взяла надвисокий темп і ніколи не працювала лише на одній роботі. З перших місяців роботи в ІТ я волонтерила в IT HR Club Lviv, не пропускала жодної можливості додаткового навчання чи публічних виступів. 

Ще до початку сабатікалу я задумувалася про зміну професії: брала кар’єрну консультацію, спілкувалася з колегами з різних сфер, проходила онлайн-курси, щоб зрозуміти, що обрати з-поміж тисяч варіантів. Але я усвідомлювала, що якісно опанувати новий напрям з моєю завантаженістю буде нереально. 

А ще я просто втомилася. Я брала відпустки, але нерідко під час них заходила в робочі месенджери; мала більш-менш стабільний графік без перепрацювань, але кожен другий вечір писала статті чи готувалася до нових виступів. 

Я ще не вигоріла, проте відчувала, що вже на межі.

Про те, як провела сабатікал

Початково я хотіла взяти паузу на 1-2 місяці, але весь цей час витратила на побутові справи, які раніше постійно відкладались. Наприклад, похід до реабілітолога, перебирання речей чи використання подарункового сертифікату. Тому термін мого сабатікалу подовжився спочатку до 3-4 місяців, але зараз минає вже шостий, а я досі не повернулася до повноцінної роботи.

Найбільша проблема в тому, що моя відпустка виявилась не зовсім відпусткою: я частково працюю консультанткою, пишу статті та пости, проводжу лекції та вебінари. Тому я все ще планую провести хоча б один місяць зовсім без рекрутингу і вже потім відновити роботу full-time.

Про винесені уроки

Завдяки сабатікалу в моєму житті стало більше занять лише для себе: тепер я частіше ходжу пішки і гуляю без цілі, більше не відміняю масаж, систематично займаюся спортом, проходжу курс ілюстрації, багато читаю. Також я почала частіше бачити рідних, вибудувала меню на щодень, а головне — переїхала в Івано-Франківськ і неспішно адаптувалась до міста.

Під час сабатікалу рівень моєї тривоги впав з 10 балів до 5, в моїй голові з’явився простір для нових ідей, я почала краще спати, глибше дихати і частіше зустрічатись з людьми не по роботі. 

Я зрозуміла, що всіх грошей світу не заробиш і що жити лише роботою було великою помилкою. Хоча саме перепрацювання дозволило мені накопичити достатню кількість грошей, щоб взяти довгу відпустку. Я навіть почала задумуватись над пасивним доходом і раннім виходом на пенсію.

А ще я вирішила, що надалі хочу працювати меншу кількість годин. Ніхто (навіть я сама) спочатку не вірив, що є компанії, де мені дозволять працювати 4 дні замість стандартних 5. Але я запитала про це одну власницю компанії, і вона з легкістю погодилася. Так я зрозуміла, що часто не зовнішні обставини, а ми самі себе обмежуємо. 

На попереднє місце роботи повертатись не планую, тим паче що я знайшла собі чудову заміну (Марічко, привіт 👋). У світі ще стільки всього цікавого: незліченна кількість шляхів, варіантів, проблем, викликів, чудових команд і продуктових ідей, і я хочу відкрити для себе це все, тому мушу рухатися далі. Проте я усвідомила, що хочу залишитись у рекрутингу, і планую подальшу свою кар’єру саме в цьому напряму. 

Поради тим, хто планує сабатікал

Будьте впевнені у своєму рішенні

Говоріть із керівництвом прямо і впевнено, щоб менеджер не почав переконувати вас лишитись. Засумніватись у своєму рішенні дуже просто: сабатікал поки не є нормою в нашому суспільстві, тож ви постійно будете відчувати соціальний тиск. Аби процес обговорення вашого рішення минув легше, ви самі маєте бути в ньому впевнені. 

Орієнтуйтеся на власні відчуття

Ваш сабатікал не буде таким самим, як в Ані чи Петра — це персональна історія, де не існує стандартів, чітких правил чи ідеального формату. Тому вивчайте чужий досвід, але приймате свій таким, яким він є. Це ж стосується і тривалості сабатікалу: комусь потрібен рік, а хтось витисне максимум і повноцінно перезавантажиться вже за кілька місяців.

Пробуйте щось нове

Довга відпустка принесе більше задоволення і відчуття наповненості, якщо в неї закласти новий досвід: уроки танців, подорожі, зустрічі на каву з новими знайомими, політ на параплані (чому б і ні?) та все інше, що ви колись хотіли спробувати, але відкладали до кращих часів. 

Відкиньте страхи

Не думайте, що після сабатікалу ви станете непотрібними чи втратите свій авторитет спеціаліста. Навпаки — вас почнуть цінувати як людину, яка знає, чого хоче, і вміє брати на себе відповідальність за складні рішення.

Дотримуйтеся графіку

Адекватний графік сну та фізичної активності має залишатися і під час кар’єрної паузи, інакше повернення до full-time роботи буде нестерпним.

Олександр Череватий

Head of Esports Parimatch Ukraine,
в минулому — Head of Esports mr.fish

Тривалість сабатікалу — 2 місяці

Про рішення піти в сабатікал

У сабатікал я пішов з посади керівника напряму кіберспорту в martech-компанії mr.fish.  У моїй роботі була велика кількість процесів, що потребували постійного контролю, координації та спілкування з замовниками, і це забирало доволі багато сил. Крім цього, я усвідомив, що втратив баланс між роботою та іншими життєвими процесами. Мені не вистачало часу ні на спорт, ні на саморозвиток, ні на спілкування з рідними та друзями. 

У якийсь момент я зрозумів, що витрачаю на роботу більше енергії, ніж можу відновити за вихідні чи звичайну відпустку, тому вирішив, що потрібні кардинальні зміни.

Я не хотів звільнятися чи переходити в іншу компанію, тому ініціював розмову з HR-partner і пояснив, що перебуваю на межі вигорання й не здатен якісно виконувати свою роботу. Запитав, чи може компанія відпустити мене у сабатікал, і мені дозволили піти у відпустку на цілих два місяці. Також ми обговорили можливість повернення в компанію на іншу позицію, бо, крім вигорання, мене турбувало ще й відчуття, що на поточній посаді я досягнув свого максимуму й зупинився в професійному розвитку.

Перш ніж піти у сабатікал, я передав колезі всі проєкти, познайомив із клієнтами, прослідкував, щоб усі процеси відбувалися як зазвичай, адже хотів, аби за моєї відсутності команда не втратила продуктивність. Перший місяць сабатікалу я все одно залишався на зв’язку й допомагав вирішити ті чи інші питання. Але якщо на першому тижні я виділяв для цього дві години на день, на другому — годину, то до кінця першого місяця команда вже майже не потребувала мого втручання.   

Про те, як провів сабатікал

Перше враження було: «Вау! Я можу піти прогулятися посеред білого дня, це так незвично». Прокидався і не міг повірити, що сьогодні не потрібно вмикатися в роботу. Поступово звикав до того, що можна не бути постійно на зв’язку і в бойовій готовності вирішувати якісь питання. А потім поїхав у відпустку і вперше за довгий час по-справжньому відпочив. До сабатікалу я також їздив на відпочинок, але ніколи не міг розслабитися і повністю забути про роботу, а тепер нарешті вийшло.

Після відпустки з’їздив у своє рідне місто до батьків. Поїхати з Києва було дуже правильним рішенням, адже я повністю змінив обстановку, перемкнувся, зосередився на власних думках і потребах. Допомагав батькам з їхнім бізнесом і нарешті приділив час саморозвитку: багато читав, проходив різні навчальні курси з диджиталу, вивчав англійську мову, займався спортом. 

Про винесені уроки

Основне, що я зрозумів — робота компанії чи навіть мого відділу без мене не зупинилася. 

Не варто аж так сильно перейматися, що без вас усе розвалиться, і працювати з останніх сил, бо «Хто ж, як не я?». Усе можна делегувати.

А щоб не вигорати і не потребувати так часто довгих чи коротких відпусток, потрібно самому контролювати рамки свого робочого дня, виділяти час на повноцінний обід, ранкові чи вечірні прогулянки (особливо якщо працюєш з дому), не заходити в робочі чати ввечері. З іншого боку, я усвідомив, що люблю свій робочий ритм і запал, бо вже в середині другого місяця сабатікалу мені стало трохи нудно. 

Як і планував, я обдумав варіанти свого кар’єрного росту в межах компанії. Колега, якому я делегував свої обов’язки, чудово з ними справлявся, і я не хотів забирати в нього посаду — це було б несправедливо. До того ж, це був мій хороший друг, ми разом прийшли в mr.fish з іншої компанії, тому я вболівав і за його розвиток теж. 

Ми з HR-partner обговорили різні можливості, і я повернувся до роботи з напрямом Esports, але почав займатися спецпроєктами та глобальними задачами команди і менше втручатися в мікроменеджмент, яким я опікувався раніше. Для мене це було саме тією точкою росту, якої я прагнув: мене знову почали надихати робочі завдання, я відчув, що вчуся нового й зростаю як спеціаліст. І я прийшов до цього саме завдяки сабатікалу.

Поради тим, хто планує сабатікал

Продумайте стратегію розмови з керівництвом

Перед тим, як іти до керівництва чи HR-partners, приготуйте відповідь на питання: «Які у вас плани?». На період сабатікалу та взагалі в кар’єрі.

Розрахуйте потрібний час

Тривалість відпустки для кожного своя. Розрахуйте все так, щоб часу було і не забагато, і не замало. Мені, наприклад, за 1,5 місяця сабатікалу стало нудно й хотілося повернутися до роботи.

Зосередьтеся на тому, що принесе користь вашому тілу та розуму

Під час сабатікалу раджу зосередитися на трьох заняттях: якісному відпочинку, спілкуванні з близькими та саморозвитку. Також дуже важливо виробити чіткий графік і планувати багато активностей, аби не витрачати власний ресурс на речі, які не наповнюють, а навпаки — пожирають час та енергію, наприклад залипання в соцмережах чи перегляд сотого відео на ютубі.

Працюйте над собою

Поставтеся до сабатікалу як до роботи, але роботи над собою. Тепер ви — ваш основний проєкт.

Читайте також

Піти в нікуди: 4 історії про те, що звільнення — це не кінець світу

Двічі в один офіс: чи варто повертатися на стару роботу

Звільнитися вчасно: коли це важливо, щоб не застоятись у роботі й житті?